Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного підприємства "ЮНІМЕД" (в особі директора ОСОБА_4), ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 3 липня 2014 року,

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_4, приватного підприємства "ЮНІМЕД" (далі - ПП "ЮНІМЕД") (в особі директора ОСОБА_4), ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що за договором позики від 20 березня 2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останній отримав грошові кошти у розмірі 691 618, 20 грн, які зобов'язався повернути до 19 березня 2012 року. Виконання зобов'язань за вказаним договором забезпечено договорами поруки від 20 березня 2011 року, укладеними між

ОСОБА_3 та ПП "ЮНІМЕД", ОСОБА_5, із кожним окремо. Посилаючись на те, що відповідачі у визначений строк кошти не повернули, просив солідарно стягнути суму боргу у розмірі 691 618, 20 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, приватного підприємства "ЮНІМЕД", ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в розмірі 691 618,20 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 3 липня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми боргу з поручителя ПП "ЮНІМЕД" скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до поручителя ПП "ЮНІМЕД", апеляційний суд виходив із того, що спір у цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Установлено, що ПП "ЮНІМЕД" є майновим поручителем за договором позики від 20 березня 2011 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Статтею 15 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно із ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Підвідомчість справ господарським судам визначена ст. 12 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

Згідно ч. 7 ст. 12 ГПК України, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) підвідомчі господарським судам.

Абзацом 9 ст. 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарським судам і зазначено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Із ухвали господарського суду Запорізької області від 23 квітня 2013 року, вбачається, що за заявою ПП "ЮНІМЕД" стосовно даного підприємства порушено провадження у справі про банкрутство та відкрито процедуру санації.

Отже, закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що у зв'язку з порушено відносно поручителя "ПП "ЮНІМЕД" провадження у справі про банкрутство, вимоги до якого відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки під час розгляду справи судами не були порушені норми процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновків суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції згідно п.1 ч.1 ст. 342 ЦПК України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 3 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.