Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року у справі за позовом Кредитної спілки "Довіра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами,

У квітні 2008 року Кредитна спілка "Довіра" звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 13 жовтня 2003 року та 2 липня 2004 року ОСОБА_3 отримав у кредитній спілці позику у розмірі 15 тис. грн. та 8 тис. грн. відповідно. Відповідач повернув лише частину боргу за договором позики. Станом на 26 лютого 2013 року заборгованість ОСОБА_3 за договором позики від 13 жовтня 2003 року становить 101 176 грн. 12 коп., з яких основна сума боргу - 12 тис. грн, проценти - 59 784 грн. 42 коп., пеня - 29 391 грн. 70 коп., а за договором позики від 2 липня 2004 року - 53 249 грн. 27 коп., з яких основна сума боргу - 5 990 грн., проценти - 32 282 грн. 33 коп., пеня - 14 976 грн. 94 коп.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 13 жовтня 2003 року у розмірі 101 176 грн. 12 коп., а також за договором позики від 2 липня 2004 року у розмірі 53 240 грн. 27 коп.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 18 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 4 листопада 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки "Довіра" заборгованість за договором позики від 13 жовтня 2013 року у розмірі 71 784 грн. 42 коп. та за договором позики від 2 липня 2004 року у розмірі 38 272 грн. 33 коп. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року рішення Бродівського районного суду Львівської області від 18 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 4 листопада 2013 року залишено без змін.

У вересні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява представника ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 1048, ч. ч. 1, 2 ст. 1054, ч. ч. 1, 2 ст. 1057 ЦК України.

До заяви про перегляд судових рішень як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах додано копії: ухвали Верховного суду України від 5 червня 2003 року у справі про стягнення боргу; ухвали Верховного суду України від 10 грудня 2008 року у справі про визнання частково недійсним кредитного договору; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року у справі про стягнення кредитного заборгованості та звернення стягнення на майно; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2013 року у справі про стягнення заборгованості; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року у справі про стягнення боргу за кредитним договором; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року у справі про стягнення боргу за кредитним договором; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2013 року у справі про визнання недійсним кредитного договору; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року у справі про розірвання кредитного договору і стягнення суми кредиту; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року у справі про стягнення заборгованості по кредиту; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2013 року у справі про стягнення заборгованості; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року у справі про стягнення боргу.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Із змісту заяви та долучених до неї копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року на які здійснюється посилання як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції, не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Зокрема, судові рішення судів касаційної інстанції ухвалені у справах, в яких предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог не є тотожним, та в справах за різних встановлених судами фактичних обставин.

Одночасно з копій ухвали Верховного суду України від 5 червня 2003 року, ухвали Верховного суду України від 10 грудня 2008 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2013 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року у справі про стягнення боргу на які здійснюється посилання як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права вбачається, що судові рішення скасовано, а справи передано на новий судовий розгляд. Посилання на ухвалу суду касаційної інстанції, якою справу передано на новий судовий розгляд, не є підставою для допуску справи для перегляду Верховним Судом України оскільки у ній не висловлено правові позиції щодо застосування норм матеріального права, а стосується процесу доказування, встановлення фактичних обставин, що є застосуванням норм процесуального права.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) роз'яснено, що встановлений ст. 355 ЦПК перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України згідно з п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК.

За таких обставин, неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права не відбулось, а тому у допуску даної справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом кредитної спілки "Довіра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами, за заявою ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.