Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 23 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 та Служба у справах дітей органу опіки та піклування Первомайської міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 15 вересня 2004 року йому належав житловий будинок АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що він мав невиконані боргові зобов'язання за договором позики перед ОСОБА_4 він видав останньому довіреність на продаж зазначеного будинку. В подальшому він дізнався, що ОСОБА_4 продав будинок від його імені ОСОБА_3 за договором від 16 липня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу будинку було здійснено всупереч його волі, без його відома, за ціною, нижчою від дійсної ринкової вартості будинку, без дозволу органу опіки та піклування, який мав бути наданий у зв'язку з проживанням у спірному будинку двох малолітніх дітей, а також на те, що гроші від продажу будинку йому не передавались, позивач просив визнати оспорюваний договір недійсним.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 23 вересня 2014 року, у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керуючись положеннями ст.ст. 16, 215, 224, 1000, 1003, 1004, 1006 ЦК України, ЗУ "Про охорону дитинства" (2402-14) , ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (2623-15) , дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволені позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 та Служба у справах дітей органу опіки та піклування Первомайської міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.