Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 09 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 24 березня 2014 року між ним та ОСОБА_4 було укладено угоду уступки вимоги боргу стосовно договору позики на суму 160 тис. грн від 25 березня 2011 року, яку він уклав із відповідачем. Отримані за позикою кошти ОСОБА_5 зобов'язувався повернути у строк до 25 травня 2001 року, однак належним чином зобов'язання не виконав. Після укладення договору уступки вимоги боргу, ОСОБА_3 01 квітня 2014 року частково повернув борг ОСОБА_6, не доплативши при цьому 800 грн.

Враховуючи те, що боржник ОСОБА_5 порушив зобов'язання за договором позики, ОСОБА_2 просив суд стягнути відповідача завдані збитки, а саме 86 400 грн, вигоду, яку б він отримав за розміщення кредитором суми боргу на депозиті в державному ощадному банку України під 18 % річних, a також 18 560 грн інфляційні нарахування за три роки прострочки та 14 400 грн - три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, а всього 120 160 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 09 вересня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з того, що позивач не надав доказів повідомлення відповідача про зміну кредитора у зобов'язанні відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, за касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 09 вересня 2014 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.