Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Парінової І.К.,

Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року,

У жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Позов мотивовано тим, що 1 грудня 2006 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_3 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб на суму ліміту кредитування 105 000 грн з відсотковою ставкою 24,36 %. За умовами договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у договорі, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у договорі. Крім того, відповідач сплачує позивачу пеню та штрафні санкції.

Неналежне виконання ОСОБА_3 умов договору призвело до утворення заборгованості, яка станом на 29 грудня 2011 року склала 275 075,54 грн та в добровільному порядку сплачена не була.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня

2014 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість по договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб на загальну суму 185 349,59 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 853,49 грн, всього стягнуто 187 203,08 грн.

У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Надра" просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 1 грудня 2006 року між сторонами укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, сумою ліміту кредитування 105 000 грн з відсотковою ставкою 24,36 %.

Даним договором сторони погодили, що у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у договорі, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у договорі. Крім того, відповідач сплачує позивачу пеню та штрафні санкції.

Звертаючись з позовом, ПАТ "КБ "Надра" просило стягнути суму заборгованості в розмірі 275 075,54 грн, яка складається з: суми боргу за кредитом - 94 553,02 грн; суми боргу за нарахованими відсотками -

89 725,95 грн; суми по основних відсотках - 39 745,38 грн, суми по відсоткам, що утворилася внаслідок дії додаткової відсоткової ставки за перевищення ліміту кредитування та прострочення сплати мінімального платежу - 49 980,57 грн та сума боргу по штрафам - 1 070,62 грн. На підтвердження доводів позивачем було надано розрахунок заборгованості (а.с.7).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що до стягнення підлягає лише сума фактичного боргу в розмірі 185 349 59 грн, із яких: сума боргу за кредитом - 94 553,02 грн; сума боргу за нарахованими відсотками - 89 725,95 грн; сума боргу по штрафам - 1 070,62 грн.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Згідно зі ст. 215 ЦПК України судове рішення складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Описова частина рішення суду повинна містити: зміст і підстави позовних вимог відповідно до позовної заяви; узагальнений виклад позиції відповідача; пояснення осіб, які беруть участь у справі; інші докази, досліджені судом (п. 2 ч. 1 ст. 215 ЦПК).

Мотивувальна частина, зокрема, повинна містити: встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; встановлення обставин, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назву, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

Проте заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року указаним вимогам не відповідає.

Зокрема, у судовому рішенні: не досліджено подані сторонами докази, зокрема, розрахунок заборгованості, та не дано йому належної правової оцінки, суд не навів мотивів часткового задоволення позову, а саме відмови в позові про стягнення суми по основних відсотках - 39 745,3,8 грн, суми по відсоткам, що утворилася внаслідок дії додаткової відсоткової ставки за перевищення ліміту кредитування та прострочення сплати мінімального платежу - 49 980,57 грн, не зазначено, якою правовою нормою урегульовані правовідносини сторін. В своєму рішенні суд обмежився лише посиланням на загальні умови виконання зобовязання - статтю 526 ЦК України.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Крім того, в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України зміст ухвали суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки в ній не зазначено підстави позову та мотиви відхилення апеляційної скарги.

Вище викладене свідчить про порушення судом норм процесуального права, що в силу ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.