6-22422зп14 Про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним для придбання автомобіля - 06.10.2014 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У жовтні 2012 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - ПАТ "КБ "Експобанк") звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 29 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" (зараз - ПАТ "КБ "Експобанк") та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого останній для придбання автомобілю отримав у кредит 20 тис. доларів США на строк до 28 жовтня 2014 року зі сплатою 12 % річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня між ними укладено договір застави, предметом якого визначено автомобіль марки "Dacia Logan". У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору станом на 6 липня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 27 133 доларів 42 центи США та 6 743 грн 12 коп, які позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Експобанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 073 доларів США, що є еквівалентом 208 401 грн 49 коп., а також 6 209 грн 20 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2013 року, з урахуванням виправлення описки, касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2013 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 5 лютого 2014 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року залишено без змін.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 з підстав, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

У вересні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону, а саме ст. ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 24 Закону України "Про забезпечення виконання вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 599 ЦК України, до якої додано клопотання про поновлення строку на звернення до суду з відповідною заявою, оскільки він пропущений з поважних причин.

Клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2014 року підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником доводи свідчать про поважність причин пропуску такого строку.

На підтвердження викладених у заяві доводів заявником додано копію ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року, що постановлена за результатом розгляду в цій же справі.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Разом з тим ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року, якою скасовано рішення суду нижчої інстанції із передачею цієї ж справи на новий розгляд, і на яку заявник посилається, як на підставу, встановлену п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, не містить правових висновків щодо застосування норми права, а тому не може бути врахована як підстава для перегляду у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором до провадження Верховного Суду України відмовити.