Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ситнік О.М.,

суддів: Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.,

Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 09 квітня 2014 року,

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту у сумі 18 567,84 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 3 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 24 % річних.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов'язань станом на 22 листопада 2013 року утворилася заборгованість, яка складалася з основної заборгованості - 2 235,11 грн, відсотків за користування кредитними коштами - 9 622,36 грн, комісії - 5 260 грн, штрафу (фіксована частина) - 500 грн, штрафу (процентна складова) - 860,37 грн.

Ураховуючи наведене, банк просив задовольнити позов.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 09 квітня 2014 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 28 лютого 2008 року б/н у сумі 17 207,47 грн.

У решті позову банку відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, закрити провадження у справі, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позичальник ОСОБА_3 не виконує взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка повинна бути стягнута з нього.

З такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судами під час розгляду справи встановлено, що 28 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір б/н про надання позичальнику кредиту в розмірі 3 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 24 % річних на залишок заборгованості.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов'язань станом на 22 листопада 2013 року утворилася заборгованість в сумі 18 567,84 грн.

За загальними положеннями ЦПК України (1618-15) на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (1618-15) .

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Втім, вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не встановив фактичні обставини справи, не зазначив докази, якими вони підтверджені, зокрема, не з'ясував, на який строк була видана ОСОБА_3 платіжна картка та яка заборгованість за тілом кредиту і відсотками була станом на день пред'явлення позову.

Так, із примірника договору, який наявний в матеріалах справи і який неможливо прочитати, взагалі не вбачається, що кредит був наданий позичальнику зі сплатою 24 % річних за користування ним.

Згідно з тарифами та порядком погашення кредиту (а.с. 35) базова відсоткова ставка встановлена 2 % на місяць, а відсоткова ставка за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань - 15 % на місяць.

Зазначеним обставинам суд ніякої оцінки не надав.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг.

Не перевірив суд й доводи відповідача щодо дій банку про видачу довідки про погашення кредиту після закінчення терміну дії договору та не роз'яснив сторонам зміст ст. 267 ЦК України.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, апеляційний суд на порушення вимог ст. ст. 315, 316 ЦПК України не усунув допущені порушення суду першої інстанції.

З огляду на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (1632-18) , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 03 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 09 квітня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.