6-30178св14 Про визнання договору позики недійсним - 01.10.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про встановлення способу виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2014 року,

У грудні 2013 року державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції звернувся до суду із заявою про встановлення способу виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 жовтня 2010 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 й стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 425 898 грн 39 коп. суми позики, на підставі якого було видано виконавчий лист.

Посилаючись на неможливість виконання вказаного виконавчого листа через відсутність майна боржника, державний виконавець просив заяву задовольнити та встановити спосіб виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на нерухоме майно належне боржнику, зокрема на належну на підставі рішення суду ОСОБА_2 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2014 року, у задоволенні заяви державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані ухвали скасувати і постановити ухвалу про задоволення заяви державного виконавця, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За правилами ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_1 й стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 425 898 грн 39 коп. суми позики та видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 13 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року, задоволено подання відділу державної виконавчої служби й визначено частки майна боржника у спільному майні, зокрема визначено що частка ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2, домоволодінні АДРЕСА_3 та у транспортному засобі Мерседес Бенц Віто, 1999 року випуску, які належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 складає Ѕ.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2012 року, скасовано рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року та визнано за боржником ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно з вимогами ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про встановлення способу виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 жовтня 2010 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності та безпідставності доводів державного виконавця, оскільки відсутні обставини, що утруднюють виконання рішення, а відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Такі висновки судів є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків судів та не свідчать про те, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

За таких обставин рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права й вони підлягають залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2014 року залишити без змін.