Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Амеліна В.І., Фаловської І.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_4, треті особи: управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області, відділ Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, про стягнення коштів за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним договору і відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2014 року, публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2014 року,

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулося до суду з уточненим згодом позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів за кредитним договором.

Зазначало, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 25 січня 2008 року, за умовами якого отримав кредит в розмірі 17 040 доларів США строком до 24 січня 2013 року зі сплатою 12, 5% річних, унаслідок чого виникла заборгованість за період з 25 січня 2008 року до 23 вересня 2009 року в сумі 128 078 грн 61 коп., яка згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 серпня 2010 року була стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку.

Посилаючись на те, що вказане рішення вчасно й у повному обсязі відповідачем не виконано, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" просило стягнути з останнього заборгованість зі сплати відсотків в сумі 7 730, 10 доларів США, 3 866, 84 доларів США - пені та 1 704 долара США штрафу.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним договору і відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що у порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) під час укладення кредитного договору йому не було повідомлено про всі детальні умови кредитування, крім того банком порушено валютне законодавство, чим йому завдано моральних страждань.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 квітня 2014 року первісний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором в сумі 13 300, 94 доларів США.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2014 року, зазначене рішення районного суду змінено, а саме зменшено розмір кредитної заборгованості до 12 202, 25 доларів США та розмір судових витрат.

У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 просить ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення вимог банку скасувати і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" у поданій касаційній скарзі просить рішення апеляційного суду скасувати, мотивуючи свою вимоги порушенням судом норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку у повному обсязі.

Касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач своєчасно не здійснив погашення заборгованості за кредитним договором, яка була стягнута рішенням суду, унаслідок чого були нараховані відсотки на суму заборгованості та штрафні санкції.

Апеляційний суд фактично погодився з такими висновками суду першої інстанції, при цьому зазначив про безпідставність нарахування відсотків у розмірі 302, 41 доларів США та 796, 28 доларів США пені.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 суди виходили з безпідставність та недоведеності вимог останнього, оскільки при укладенні кредитного договору відповідач отримав вичерпну інформацію відносно умов та предмету договору, про що свідчать його особисті підписи.

Такі висновки судів є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства, правильно визначено характер спірних правовідносин та застосовано положення норм матеріального права.

Доводи касаційних скарг ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на увагу не заслуговують й висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційні скарги ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.