Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Дьоміної О.О., Суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Касьяна О.П., Штелик С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр", ОСОБА_7, треті особи: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Державна реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" про визнання незаконними дій, визнання недійсними прилюдних торгів, визнання свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів недійсним, витребування майна, визнання права власності, за касаційними скаргами Ковези Юлії Миколаївни, яка діє в інтересах Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2013 року,-

У квітні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та ВАТ "Державний ощадний Банк України" в особі Харківської філії був укладений іпотечний договір № 2560, відповідно до умов якого квартира АДРЕСА_1 була передана ним в іпотеку банку для забезпечення виконання умов кредитного договору № 1982 від 19 липня 2007 року. На вказаному договорі іпотеки 26 червня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 був вчинений виконавчий напис, який був переданий на виконання Дзержинському відділу ДВС Харківського міського управління юстиції.

15 березня 2010 року Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів в особі Харківської філії були проведені прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_6

Позивач вважає, що дії відділу ДВС Харківського міського управління юстиції є незаконними, оскільки він не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження та акту опису і арешту майна, а також копії звіту про оцінку майна, що є порушенням Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, позивач вважає, що реалізація квартири була проведена із порушенням Закону України "Пpo виконавче провадження" (606-14) , Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 (z0865-99) , Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (z0745-99) , оскільки його не було повідомлено про дату, час та місце проведення прилюдних торгів та початкову ціну предмета реалізації, що позбавило його права на участь у цих торгах, а також його не було повідомлено про продаж квартири з прилюдних торгів та на його адресу не надходив акт державного виконавця про проведені публічні торги, а тому він вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України є всі підстави для визнання прилюдних торгів недійсними.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Визнано незаконними дії Дзержинського ВДВС Харківського міського управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису № 269 від 26 червня 2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, на договорі іпотеки від 19 липня 2007 року. Визнано недійсними прилюдні торги по лоту № 1 від 15 березня 2010 року з продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 проведені державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр". Визнано недійсним свідоцтво про придбання квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів від 20 березня 2010 року, видане ОСОБА_7 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстроване в реєстрі за № 218, на підставі акту № 1435477 державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського міського управління юстиції, про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів. Визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_7 та Ковеза Ю.М., яка діє в інтересах ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" просять скасувати ухвалене судове рішення апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте, дане рішення апеляційного суду не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки вони проведені з дотриманням вимог ст. ст. 61, 66 Закону України "Про виконавче провадження", Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Крім того, не може бути підставою для визнання результатів прилюдних торгів недійсними, оскаржувані позивачем дії державного виконавця, щодо неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, акту опису й арешту майна, а також звіту про проведену оцінку майна, оскільки підставою недійсності правочину є недотримання вимог закону саме в момент його вчинення, а не дії чи бездіяльність державного виконавця, здійснені ним до початку прилюдних торгів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що прилюдні торги були проведені з порушенням діючого законодавства, що вплинуло на результати торгів та призвело до порушення прав і законних інтересів позивача, який був позбавлений права на участь у прилюдних торгах, оскільки його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, та позбавлено права на оспорювання оцінки майна, яку вважав заниженою, оскільки її також не отримував.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 липня 2007 року між ОСОБА_6 та ВАТ "Державний ощадний Банк України", який змінив назву на ПАТ "Державний ощадний Банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Державний ощадний Банк України", був укладений кредитний договір на суму 203 000,00 грн. В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором 19 липня 2007 року між ОСОБА_11 та ВАТ "Державний ощадний Банк України" в особі філії Харківське обласне управління ВАТ "Державний ощадний Банк України" був укладений договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх кредитних зобов'язань, 26 червня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за заявою банку було вчинено виконавчий напис № 269 на договорі іпотеки від 19 липня 2007 року.

Згідно постанови державного виконавця ВДВС Дзержинського РУЮ у м. Харкові від 21 серпня 2008 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 269 від 26 червня 2009 року, складено акт та накладено арешт на все майно боржника. Вказана постанова надіслана на адресу позивача, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

22 грудня 2009 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС складено опис майна та накладено арешт на спірну квартиру.

Державним виконавцем у відповідності до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" призначено оцінку майна боржника, яку проведено суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12, ринкова вартість арештованого майна згідно висновку по звіту про оцінку майна становить 238 272,00 грн. Сторонам виконавчого провадження - банку (стягувачу) та ОСОБА_6 (боржнику) були направлені копії звіту про вартість арештованого майна.

Вказаний звіт позивачем не оскаржувався.

19 лютого 2010 року між Дзержинським ВДВС Харківського міського управління юстиції та ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр" був укладений договір № 488/4 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Прилюдні торги по реалізації арештованого майна - спірної квартири були призначені і відбулись 15 березня 2010 року, про що своєчасно було повідомлено банк, боржника ОСОБА_6 та ВДВС Харківського міського управління юстиції листом ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр" від 03 березня 2010 року. Крім того, інформація щодо прилюдних торгів була розміщена на офіційному сайті, а також відповідні інформаційні повідомлення розміщені в газетах "Урядовий кур'єр" та "Інформ город".

Згідно протоколу проведення прилюдних торгів від 15 березня 2010 року зазначена квартира була продана за стартовою ціною 238 272,00 грн та переможцем торгів було визнано ОСОБА_7

24 березня 2010 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС Харківського міського управління юстиції було складено акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого ОСОБА_7 29 березня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів та відповідно зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_7

Правовідносини по реалізації арештованого майна регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , інструкцією про порядок проведення виконавчих дій та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) (далі по тексту - Тимчасове положення).

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів,, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (z0152-94) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361 (z0152-94) , ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року (606-14) , до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Суд апеляційної інстанції, в порушення вказаних вимог закону, зазначені дії державного виконавця визначив підставами для оскарження результатів проведених прилюдних торгів та визнання їх недійсними, не звернувши уваги на те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оголошення про проведення прилюдних торгів не відповідає встановленим вимогам, так як в ньому відсутня інформація щодо стартової ціни, дати, часу і місця ознайомлення з майном, а також не зазначений кінцевий термін прийняття заяв на участь в торгах, оскільки пунктом 1.4 Тимчасового положення передбачено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Отже, Закон України "Про іпотеку" (898-15) встановлює особливості підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, зокрема щодо: порядку публікації та змісту повідомлення про проведення прилюдних торгів; порядку сповіщення державного виконавця, іпотекодавця та іпотекодержателя про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна; порядку проведення прилюдних торгів, допустимої кількості учасників та можливості придбання майна за початковою ціною у разі участі у прилюдних торгах лише одного покупця, а тому в даному випадку, є спеціальним актом цивільного законодавства, що підлягає застосуванню.

Апеляційний суд, ухвалюючи рішення порушив норми матеріального права та не застосував до спірних правовідносин приписи п. 1.4 Тимчасового положення та ст. 43 Закону України "Про іпотеку", якою встановлені вимоги до оголошення про проведення прилюдних торгів, а саме: спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час,місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що прилюдні торги по реалізації арештованого майна - спірної квартири були призначені і відбулись 15 березня 2010 року, про що було своєчасно повідомлено банк, виконавчу службу та боржника ОСОБА_6, що підтверджується відповідним листом ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр" від 03 березня 2010 року № 51/10-А. Крім того, інформація щодо прилюдних торгів була розміщена на офіційному сайті, а також відповідні інформаційні повідомлення розміщені в газетах "Урядовий кур'єр" та "Інформ город".

Безпідставним є висновок апеляційного суду про те, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_6 про час проведення прилюдних торгів за адресою його фактичного проживання, оскільки вказане повідомлення було надіслано на адресу, зазначену позивачем в іпотечному та кредитному договорах, а доказів того, що ОСОБА_6 повідомив банк та/або виконавчу службу про інше місце проживання позивачем не надано.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд в порушення ст.ст. 213, 214 ЦПК України не врахував, що відсутні підстави для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки підготовка та проведення прилюдних торгів відповідає вимогам діючого законодавства.

Апеляційний суд не навів обґрунтованих мотивів на спростування висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення та доказів, наданих відповідачами та помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційні скарги Ковези Юлії Миколаївни, яка діє в інтересах Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2013 року скасувати, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 червня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.