Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Цюрупинська центральна районна лікарня" про визнання наказу про переміщення незаконним та поновлення на попередній посаді, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що з 01 серпня 1997 року вона працювала у Комунальному підприємстві "Цюрупинська центральна районна лікарня" (далі - КП "Цюрупинська ЦРЛ") на посаді медичного реєстратора діагностично-консультативної поліклініки.

Наказом від 03 лютого 2015 року № 66 позивачку було переміщено з посади реєстратора медичного консультативно-діагностичної поліклініки на ставку посади реєстратора медичного жіночої консультації з 05 лютого 2015 року.

Оскільки переміщення на іншу роботу було здійснене без її на те згоди, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила суд визнати незаконним наказ від 03 лютого 2015 року № 66 та поновити її на попередню посаду реєстратора медичного діагностично-консультативної поліклініки.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 (v0009700-92) (зі змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів" також роз'яснено, що не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадовою і з тими ж істотними умовами праці. Однак переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відбулася зміна системи та розміру оплати праці позивачки, розміру пільг, режиму роботи, встановлено або скасовано неповний робочий час, запроваджено суміщення професій, змінено розряд і найменування посади. Та обставина, що на посаді медичного реєстратора жіночої консультації фактично є більшим навантаження, а також те, що після переміщення позивачка вже не є матеріально відповідальною особою, не свідчить про зміну істотних умов праці, перелічених у ч. 3 ст. 32 КЗпП України.

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач була переведена на іншу посаду з порушенням вимог ч. 1 ст. 32 КЗпП України, оскільки посада на яку її було переміщено, за функціональними обов'язками, умовами оплати праці, кваліфікацією істотно відрізняється від посади, яку вона обіймала до переміщення, спростовується встановленими у справі обставинами.

Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 29 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.