Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

У лютому 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 Вони та третя особа - ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після його смерті, як діти та дружина спадкодавця. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому на праві власності майно - Ѕ частину автомобіля "Тойота Кемрі", 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, яку вони прийняли у встановлений законом строк та 27 серпня 2013 року отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину вказаного автомобіля кожний. Крім вказаного майна ОСОБА_6 мав право на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,1943 га кадастровий № 3210945600:01:073:0121 та земельну ділянку площею 0,0500 га кадастровий № 3210945600:01:073:0076 по АДРЕСА_1. Вказана частина будинку на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину належала на праві власності матері ОСОБА_6- ОСОБА_7 Земельна ділянка площею 0,1943 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за вищевказаною адресою належали ОСОБА_7 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 За життя нею було складено заповіт, яким все своє майно вона заповіла ОСОБА_6, який у встановлений строк не звернувся до нотаріальної контори. Вважали, що він прийняв спадщину після смерті матері, так як на час відкриття спадщини проживав разом із ОСОБА_7 і у встановлений статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав. ОСОБА_4 є спадкоємцем другої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 Строк звернення із заявою до нотаріальної контори їй було поновлено рішенням апеляційного суду Київської області від 05 серпня 2013 року. 27 серпня 2013 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_8 була винесена постанова про відмову у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину за законом. Ураховуючи викладене, просили встановити факт постійного проживання ОСОБА_6 зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, визнати за ними право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1, 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1943 га кадастровий № 3210945600:01:073:0121 та 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0500 га кадастровий № 3210945600:01:073:0076 по АДРЕСА_1 за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

07 серпня 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року, тобто після закінчення строку, установленого ст. 325 ЦПК України.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, він підлягає поновленню.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Статтею 335 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із недоведеності факту постійного проживання ОСОБА_6 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та на правильність висновків судів не впливають.

Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, за касаційною скаргою на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.