колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гвоздика П.О., Горелкіної Н.А., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства "Житлосервіс Куренівка" Оболонського району м. Києва до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року,

У листопаді 2013 року КП "Житлосервіс Куренівка" Оболонського району м. Києва звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь КП "Житлосервіс Куренівка" Оболонського району м. Києва 71 223 грн 92 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги та 712 грн судового збору.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь КП "Житлосервіс Куренівка" Оболонського району м. Києва 41 973 грн 72 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2010 року по 01 листопада 2013 року, а в решті вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 просять рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, використовуючи житлово-комунальні послуги в квартирі АДРЕСА_1, свого обов'язку по їх оплаті не виконують, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів в розмірі, визначеному в межах встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.