Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
06 серпня 2014 року м. Київ
|
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу
ОСОБА_2 на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації, Тисменицької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів, третя особа ОСОБА_3, про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що наказом № 98 від 15 серпня 1988 pоку її прийнято на посаду вчителя Тисменицької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів (далі - Тисменицька спеціалізована школа). Наказом № 183 від 25 листопада 2013 pоку її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення трудової дисципліни і невиконання покладених на неї посадових обов'язків на підставі висновків службового розслідування від 25 листопада 2013 року. При цьому цей наказ їй не оголошувався, про нього вона дізналася лише 26 грудня 2013 pоку, з матеріалами службового розслідування позивачку не ознайомлено. 09 січня 2014 року їй було вручено наказ № 2-к про звільнення з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України з 15 січня 2014 pоку, виданий Відділом освіти Тисменицької РДА (далі - відділ освіти) за підставі службового подання директора Тисменицької спеціалізованої шкоди від 25 грудня 2013 року № 269, матеріалів службового розслідування від 25 грудня 2013 року та згоди профкому школи від 02 січня 2014 pоку.
Просила скасувати накази від 25 листопада 2013 року № 183 та від 09 січня 2014 pоку № 2-к; поновити її на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, оскільки при накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді догани та звільнення відповідачами були допущені порушення трудового законодавства: від неї не вимагали надання письмових пояснень з приводу вчинення порушення трудової дисципліни, не знайомили з висновками службових розслідувань, в наказах конкретно не зазначено, які саме порушення нею допущені.
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області
від 10 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно дійшов висновку, що звільнення позивачки проведено відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України з урахуванням роз'яснень, наведених у п. п. 22, 23 постанови Пленуму Верхового Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92)
, оскільки невиконання посадової інструкції вчителя та трудових обов'язків ОСОБА_2 носило систематичний характер і позивачкою не спростовано.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації, Тисменицької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів, третя особа ОСОБА_3, про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ
|
О.М. Ситнік
|