Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" на рішення апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2014 року,

У травні 2012 року публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" (далі - ПАТ "Ерсте Банк"), звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 19 березня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 95 тис. доларів США зі сплатою 12 % річних з кінцевим строком повернення до 18 березня 2028 року. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між банком та позичальником було укладено договір іпотеки, предметом якої була квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_4 на праві власності. Крім того, між позичальником, банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" було укладено договір поруки. Оскільки зобов'язання за договорами позичальник та поручителі не виконують, на вимоги банку не реагують, утворилась забороніть у розмірі 104 506 доларів 64 центи США, що в еквівалентно 835 008 грн 04 коп.

Ураховуючи наведене, позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_4 вказану суму заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а з ТОВ "Вінамекс" - всю суму заборгованості.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 8 липня 2013 року позов ПАТ "Ерсте Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2008 року у розмірі 104 506 доларів 64 центи США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 835 008 грн 04 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_4, із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що має бути встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб'єкту оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) . У задоволенні позовних вимог ПАТ "Ерсте Банк" до ТОВ "Вінамекс" відмовлено.

Справа в апеляційному порядку розглядалась неодноразово.

У подальшому ПАТ "Ерсте Банк" змінило своє найменування на ПАТ "Фідокомбанк" та на підставі договору про приєднання від 30 жовтня 2013 року, усі права та обов'язки ПАТ "Фідокомбанк" перейшли до ПАТ "Фідобанк".

Останнім рішенням апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2014 року рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Вінамекс" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ТОВ "Вінамекс" на користь ПАТ "Фідобанк" заборгованість у розмірі 104 506 доларів 64 центи США, що еквівалентно 835 008 грн 04 коп. солідарно з ОСОБА_4 Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній ТОВ "Вінамекс", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Ерсте Банк" до ТОВ "Вінамекс" відмовити.

В іншій частині рішення апеляційного суду не оскаржується, тому у касаційному порядку не переглядається (ч. 2 ст. 335 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду та задовольняючи позов до поручителя, ТОВ "Вінамекс", виконавши вимоги ч. 4 ст. 338 ЦПК України щодо врахування висновків і мотивів суду касаційної інстанції, з яких скасовані попередні судові рішення, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що поручитель, як і позичальник, є солідарним боржником, оскільки поручився за виконання ним кредитних зобов'язань, яке порушено. Доводи касаційної скарги про збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди (ч. 1 ст. 559 ЦК України), безпідставні, оскільки зміна графіку платежів по кредитному договору не призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.