Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до державного підприємства "Дзержинськвугілля", третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на поховання, стягнення сум за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 2 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2014 року,

У лютому 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернутись до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 6 лютого 2012 року на виробничому підприємстві "Шахта "Північна" стався груповий нещасний випадок через вибух мета повітряної суміші, під час якого був травмований, і внаслідок отриманих термічних опіків із залученням 70-79 % тіла, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік ОСОБА_4 та батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який працював начальником дільниці ВП "Шахта "Північна" ДП "Дзержинськвугілля". У зв'язку із загибеллю близької їм людини кожному з них була завдана моральна шкода у розмірі 100 тис. грн. Також ОСОБА_4 понесла витрати поховання та ритуальні послуги у розмірі 15 300 грн, проте відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області (далі - Фонд) відшкодувало їй лише 1 674 грн таких витрат. Крім того, працівники ВП "Шахта "Північна" зібрали для ОСОБА_4 суму у розмірі 21 200 грн, проте вона отримала від останнього лише 1 654 грн 19 коп. Решту суми відповідач використав без її згоди, як зазначив відповідач, на організацію похорон, не надавши при цьому підтверджуючих документів такого використання коштів. ОСОБА_4 вважала, що на підставі ст. 1212 ЦК України з відповідача підлягають стягненню кошти у розмірі 19 545 грн 81 коп., які були добровільно зібрані для неї працівниками ВП "Шахта "Північна".

Ураховуючи наведене, позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн кожному та різницю між фактично витраченими коштами на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги та компенсованою Фондом сумою, яка складає 13 626 грн, а також добровільно зібрані працівниками ВП "Шахта "Північна" кошти у розмірі 19545 грн 81 коп.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 2 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2014 року, позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ДП "Дзержинськвугілля" на користь ОСОБА_4 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ДП "Дзержинськвугілля" на користь ОСОБА_5 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Частково задовольняючи позов, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком їх чоловіка та батька, ОСОБА_6 При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди на користь кожного з позивачів, суди керувалися вимогами ст. ст. 23, 1167 ЦК України та, врахувавши всі обставини справи, виходили також із засад розумності, виваженості та справедливості.

Також відсутні підстави для стягнення інших сум, оскільки встановлено, що витрати на виготовлення пам'ятника та огорожі визначені в межах передбачених законодавством витрат, а кошти, отримані підприємством на поховання померлого витрачені на ці потреби, а решта повернута позивачам.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 2 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.