Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ситнік О.М.,

суддів: Дем'яносова М.В., Іваненко Ю.Г.

Євграфової Є.П., Касьяна О.П.,

за участю представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2014 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 16 березня 2011 року ОСОБА_3 взяла у нього в борг грошові кошти в розмірі 60 тис. доларів США, що підтверджується розпискою від 16 березня 2011 року. Грошові кошти відповідач зобов'язалася спочатку повернути позивачу в строк до 16 жовтня 2011 року, а потім до 10 лютого 2012 року, що вбачається із складеної розписки. Крім того, 29 серпня 2012 року відповідач повторно взяла у нього в борг грошові кошти в розмірі 126 100 доларів США, що підтверджується розпискою від 29 серпня 2012 року. Грошові кошти відповідач зобов'язалась повернути позивачу в строк до 01 січня 2013 року, що вбачається із складеної розписки.

Однак свої зобов'язання ОСОБА_3 у строки, передбачені розписками, не виконала.

ОСОБА_5 просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 борг згідно з розпискою від 16 березня 2011 року в розмірі 479 580 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 16 989 грн., борг згідно з розпискою від 29 серпня 2012 року в розмірі 1 007 917 грн. 30 коп.., 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 8 781 грн. 40 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн., а всього 1 516 708 грн. 70 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до розписок ОСОБА_3 взяла в борг у ОСОБА_5 грошові кошти, які не повернула.

Проте до таких висновків суди дійшли передчасно.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_3 вказує, що суд зробив висновок про наявність у неї заборгованості перед відповідачем на підставі наданих позивачем копій розписок від 16 березня 2011 року та від 29 серпня 2012 року, однак вона не складала цих розписок. Між ними дійсно існували відносини позики, але не з тих розписок, які містяться в матеріалах справи та за якими нею виконані зобов'язання у зв'язку із чим у позивача не може бути оригіналів розписок. Вказані розписки є підробленими й це може бути доведено лише проведенням експертизи. Вона з поважних причин не була присутня в судових засіданнях, коли приймалися оскаржувані судові рішення, на підтвердження чого матеріали справи містять лікарняні листи. Відповідач повідомляла суди першої та апеляційної інстанції про свою правову позицію у справі, однак судами ухвалено рішення за її відсутністі та без з'ясування обставин, викладених нею в заяві про перегляд заочного рішення та апеляційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції призначався декілька разів. Разом із тим до початку судових засідань до суду надходили клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що було обумовлено неможливістю прибуття в судові засідання через стан здоров'я та перебуванням на амбулаторному лікуванні у медичному закладі.

Відповідно до ЦПК України (1618-15) суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Цивільний процесуальний кодекс України (1618-15) не містить вичерпного переліку поважних причин неявки до суду, однак зобов'язує суд оцінювати неявку до суду у кожному конкретному випадку залежно від підстав поважності наведених причин з тим, щоб забезпечити учасника процесу конституційною гарантією змагальності у процесі та доведення суду переконливості своїх доводів (п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу за наявності поважних причин неявки є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3, порушивши її конституційне право на участь у судовому засіданні та вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, суди її позицію та доводи, викладені в заяві про перегляд заочного рішення та апеляційній скарзі щодо відсутності в матеріалах справи оригіналів розписок та необхідності призначення почеркознавчої експертизи для підтвердження того, що ОСОБА_3 боргові розписки не складала, не з'ясували.

Крім цього матеріали справи не містять оригіналів розписок.

Вирішуючи спір, суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; доводи ОСОБА_3 викладені в заяві про перегляд заочного рішення належним чином не перевірив та не навів факти, які б спростували ці доводи, ухвалив рішення на підставі доказів та доводів наданих позивачем. З'ясування всіх обставин справи має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, та прийшов до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.