6-17393св14 Про визнання недійсним договору іпотеки - 16.07.2014 Прийняття

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Євграфової Є.П., Касьяна О.П., Журавель В.І., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", ОСОБА_8, треті особи: орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_9, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 01 квітня 2014 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_6 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір іпотеки від 03 червня 2008 року, укладений між Акціонерним банком "Київська Русь" (далі - АБ "Київська Русь") та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_10 зареєстрований у реєстрі під № 1324, та застосувати наслідки недійсності договору іпотеки, а саме: зобов'язати Державну реєстраційну службу Вінницького районного управління юстиції зняти заборону та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек відомості про зняття заборони, припинення іпотеки та зняття обтяження нерухомого майна: житлового будинку з підвалом, господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,1446 га - розташованого по АДРЕСА_1

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на момент укладення договору іпотеки за адресою: АДРЕСА_1, з 1992 року була зареєстрована недієздатна особа - ОСОБА_7, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21 жовтня 2013 року № 2111. Проте згоди на укладання договору іпотеки орган опіки та піклування не надав.

рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 01 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір іпотеки від 03 червня

2008 року, укладений між АБ "Київська Русь" та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований у реєстрі під № 1324.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена.

Відмовляючи у позові, суди керувалися тим, що на день вчинення оспорюваного договору іпотеки син ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - ОСОБА_7 не був визнаний недієздатним, а факт недієздатності ОСОБА_7 встановлений лише 07 жовтня 2013 року на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області, тобто після укладення договору іпотеки від 03 червня 2008 року.

Із такими висновками судів погодитися не можна з огляду на наступне.

За вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Встановлено, що 28 травня 2008 року між АБ "Київська Русь", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Київська Русь", та ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 746/2008-Ф, згідно з умовами якого останньому надано споживчий кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 50 тис. доларів США зі сплатою 15,5 % річних строком до 27 травня 2009 року (а.с. 1011).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 03 червня 2008 року між ОСОБА_8 та АБ "Київська Русь" укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований у реєстрі під № 1324, згідно з яким ОСОБА_8 передав в іпотеку АБ "Київська Русь" нерухоме майно, а саме: житловий будинок з підвалом, господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 (а.с. 1213).

Додатковим договором від 27 травня 2009 року предметом іпотеки за договором іпотеки від 03 червня 2008 року додатково зазначено і земельну ділянку площею 0,1446 га, кадастровий номер 0520681003:02:002:0248, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 2324).

ОСОБА_7 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.с. 37).

рішенням Вінницького районного суду Вінницької області

від 07 жовтня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_6 Визнано сина ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатним, починаючи з 13 вересня 2002 року. Встановлено над ОСОБА_7 опіку та призначено опікуном ОСОБА_6 При цьому Вінницький районний суд Вінницької області послався у мотивувальній частині рішення, що у ОСОБА_7 психічний розлад виявився у період з 04 серпня 2002 року по 13 вересня 2002 року під час перебування на лікуванні в 21 відділенні ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка з причин психіатричного розладу здоров'я (а.с. 28).

На час розгляду справи доказів того, що вказане рішення змінене чи скасоване, матеріали цивільної справи не містять. Втручання у висновки, викладені у резолютивній частині судового рішення при розгляді іншої справи, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішенням Вінницького суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року ОСОБА_7 визнано недієздатним, починаючи з 13 вересня 2002 року, тому даний факт є преюдиційним і додатковому доказуванню не підлягає.

На час укладання договору іпотеки ОСОБА_7 був зареєстрований у будинку по АДРЕСА_1 та мав право користування вказаним житловим приміщенням, тобто мав майнове право у вказаному приміщенні (а.с. 3236).

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно з п. 4.7. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (z0387-99) , опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх укладання, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами є договори, що вимагають нотаріального засвідчення та спеціальної реєстрації, про відмову від майнових прав, які належать підопічному, поділ майна, поділ, обмін та продаж житлової площі, а також видача письмових зобов'язань тощо.

Обставини справи є встановленими і не потребують додаткової перевірки, тому відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Стосовно вимог про зобов'язання Державної реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції зняти заборону та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек відомості про зняття заборони, припинення іпотеки та зняття обтяження нерухомого майна: житлового будинку з підвалом, господарськими будівлями та спорудами, і земельної ділянки площею 0,1446 га - розташованого по АДРЕСА_1, колегія суддів вважає, що вказані вимоги не можуть бути задоволені, оскільки Державна реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції не є стороною у справі, не брала участь у розгляді справи ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Порядок та підстави проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачені у спеціальному Законі про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (868-2013-п) , затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у п.п. 1 п. 37 якого зазначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Тому висновок судів про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції зняти заборону та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек відомості про зняття заборони, припинення іпотеки та зняття обтяження нерухомого майна: житлового будинку з підвалом, господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,1446 га - розташованого по АДРЕСА_1, зроблено правильно.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 230 грн до суду першої інстанції, 121 грн 80 коп - за апеляційну скаргу та 171 грн - до суду касаційної інстанції, колегія суддів стягує на користь ОСОБА_6 з відповідача ПАТ "Банк "Київська Русь" 261 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 341, 343, 346, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 01 квітня

2014 року скасувати в частині відмови ОСОБА_6 у позові про визнання договору іпотеки недійсним та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", ОСОБА_8, треті особи: орган опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_9, про визнання недійсним договору іпотеки задовольнити.