Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Мартинюка В.І., Мостової Г.І., Наумчука М.І., Остапчука Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Мороза Олександра Володимировича на рішення апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року,

У червні 2012 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції посилалось на те, що 24 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_15 укладено кредитний договір № 014/0000/82/59, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 49 980 дол. США зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 13, 75 % річних з терміном повернення до 23 квітня 2017 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 померла. Станом на 23 січня 2013 року заборгованість становить 24 673, 61 дол. США, що еквівалентно 197 216 грн 18 коп., посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути з відповідачів, як спадкоємців, суму заборгованості у розмірі 197 216 грн 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 162 грн 46 коп. у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від

30 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11, на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором у сумі 197 216 грн 18 коп. в рівних частках в межах вартості майна, одержаного в спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15, врахувавши сплачені ОСОБА_8 в погашення заборгованості за кредитним договором суми.

Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11, на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції судовий збір у сумі 540 грн 62 коп. з кожного.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від

30 квітня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Мороз О.В. просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами установлено, що між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, та ОСОБА_15 укладено кредитний договір № 014/0000/82/59, згідно з умов якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 49 980 дол. США зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 13, 75 % річних з терміном повернення до 23 квітня 2017 року. Позичальник зобов'язаний вносити оплату за кредитним договором відповідно до графіка погашення кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованість за кредитним договором № 014/0000/82/59 станом на 23 січня 2013 року становить 23 064, 89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ по відношенню до гривні складає 197 216 грн 18 коп.

25 січня 2011 року рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 померла.

Згідно спадкової справи № 106 за 2011 рік після померлої ОСОБА_15 спадщину прийняли ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що заявлена сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 у межах вартості майна, одержаного ними у спадок.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався вимогами ст. ст. 979, 985, 990 ЦК України та виходив з того, що оскільки позивач є вигодонабувачем за договором страхування від нещасних випадків та захворювання, страхова компанія до участі у справі не залучена, тому вважав, що відповідачами у спорі повинні бути як спадкоємці так і страхова компанія, однак позивачем пред'явлено позов не до всіх сторін.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Порядок перегляду судових рішень апеляційним судом передбачено главою 1 розділу V ЦПК (1618-15) України.

За змістом ст. 303 цього Кодексу під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Згідно із ст. 304 цього Кодексу справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 316 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, яким він керувався; у разі задоволення апеляційної скарги зазначаються мотиви її задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що під час апеляційного розгляду справи представник відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_17 заявила клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "СК "Універсальна", та в його обґрунтування, як доказ, додала договір добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання (для позичальників роздрібного бізнесу АТ "Райффайзен Банк Аваль") від 07 квітня 2011 року, копію заяви про отримання страхової виплати від 22 жовтня 2013 року (а.с. 193-198).

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав того, що позивач є вигодонабувачем за договором страхування від нещасних випадків та захворювання, страхова компанія до участі у справі судом першої інстанції не залучену, суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України, приймаючи до уваги, як доказ, договір добровільного страхування, не врахував межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, порядок подачі доказів до суду апеляційної інстанції, причин неподання їх до суду першої інстанції не перевірив, жодних висновків з цього приводу не навів.

Разом із тим задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції обмежився лише висновком про наявність договору страхування та незалучення страхової компанії до участі у справі, проте суд узагалі не перевірив доводів апеляційної скарги щодо встановлення кола спадкоємців, розміру та вартості майна одержаного у спадщину, вартості часток кожного із спадкоємців, пропущення строку пред'явлення вимоги до спадкоємців, а також їх доводів щодо того, що резолютивна частина рішення є не чіткою і у ній не вказано, яким чином слід враховувати сплату відповідачем ОСОБА_7 грошових коштів банку; не навів ніяких мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростовували доводи скарги.

Виходячи з викладеного та враховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до передчасного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що указані порушення повинні бути усунені судом апеляційної інстанції та, в силу ст. 338 ЦПК України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Мороза Олександра Володимировича задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.