Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Цвіркуна Ю.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2016 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р.

у справі № 826/9629/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД-Ворлд Трейд"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання дій протиправними, -

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕД-Ворлд Трейд" (далі - позивач, ТОВ "Ед-Ворлд Трейд") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києва ), в якому просило суд визнати неправомірними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року та додатку № 5, поданої ТОВ "Ед-Ворлд Трейд".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2016 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року та додатку № 5, поданих товариством з обмеженою відповідальністю "ЕД-Ворлд Трейд"; визнано податкову декларацію ТОВ "ЕД-Ворлд Трейд" за січень 2015 року та додаток № 5 прийнятими днем їхнього фактичного отримання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, а саме: 19.02.2015 р.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником;У зв'язку з чим колегія суддів колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України (2755-17) ; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЕД-Ворлд Трейд" засобами електронного зв'язку 19.02.2015р. подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатком № 5.

За результатами обробки отриманої від ТОВ "ЕД-Ворлд Трейд" засобами електронного зв'язку вищезазначеної податкової декларації, шляхом направлення квитанцій №1, із змісту яких вбачається, що податкова звітність доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 19.02.2015 р. Відповідно до квитанції № 2, податкову звітність 19.02.2015 р. доставлено до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У подальшому, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 25.02.2015 р. за № 940/26-50-15-01-10 повідомлено ТОВ "ЕД-Ворлд Трейд" про те, що за результатами проведеної камеральної перевірки поданої позивачем податкової звітності встановлено порушення пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, на підставі чого податкова декларація товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД-Ворлд Трейд" з податку на додану вартість за січень 2015 року від 19.02.2015 р. та додаток № 5 вважаються не поданими.

Враховую викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Податковим кодексом України (2755-17) визначено вичерпний перелік підстав, за яких податковий орган може відмовити платнику податків у прийнятті податкової декларації. Податковим органом не наведено підстав, передбачених Податковим кодексом України (2755-17) , які б могли слугувати підставою для невизнання податковою звітності позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р. у справі № 826/9629/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.