6-45916св13 Про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння - 26.02.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Зелений мис" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 03 жовтня 2013 року,

У листопаді 2010 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, в якому просив визнати недійсним видані Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі державні акти на право власності на земельну ділянку, площею 0,08 га, розташовану по АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_3; на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_4; на земельну ділянку, площею 0,0800 га по АДРЕСА_2 виданий ОСОБА_6; на земельну ділянку, площею 1,4000 га, розташовану по АДРЕСА_3 виданий ОСОБА_7; на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_4, виданий ОСОБА_8; на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_5 виданий ОСОБА_5 та витребувати вказані земельні ділянки з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Севастопольської міської ради. Позивач послався на те, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності всупереч земельного законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для звернення до суду із вимогою про визнання недійсним державних актів про право власності на земельну ділянку та її витребування із чужого незаконного володіння.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 20 березня 2013 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 03 жовтня 2013 року, рішення суду першої інстанції було скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким позов було задоволено частково. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_1 кадастровий № 8536300000:57:001:0043, серія ЯИ № 067028, виданий ОСОБА_3 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 28 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301706.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий № 8536300000:57:001:0053, серія ЯИ № 067011, виданий ОСОБА_4 Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 28 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301709.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_2, кадастровий № 8536300000:57:001:0041, серія ЯИ № 067026, виданий ОСОБА_6 Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 28 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301707.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 1,4000 га, розташовану по АДРЕСА_3, кадастровий № 8536300000:57:001:0021, серія ЯИ № 076428, виданий ОСОБА_7 Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 28 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301715.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_4, кадастровий № 8536300000:57:001:0055, серія ЯИ № 067013, виданий ОСОБА_8 Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 28 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301708.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0800 га, розташовану по АДРЕСА_5, кадастровий № 8536300000:57:001:0035, серія ЯИ № 067020, виданий ОСОБА_5 Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 28 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301727.

У задоволенні іншої частини позову прокурора Балаклавського району м. Севастополя було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність позовних вимог приписам законодавства, що регулює спірні правовідносини та фактичним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачі отримали земельну ділянку всупереч порядку, передбаченому законодавством, без особистого звернення із заявою про надання земельної ділянки.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким вимогам судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 24 березня 2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження № 746-р "Про передачу у власність громадян-членам обслуговуючого кооперативу ОК "ЖБТІЗ "Зелений мис" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих по АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаного розпорядження членам ОК "ЖБТІЗ "Зелений мис" надано у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих по АДРЕСА_1 з віднесенням цих земель до категорії земель житлової і суспільної забудови.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 067028 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,0800 га, розташованої по АДРЕСА_1 кадастровий № 8536300000:57:001:0043 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 067011, виданий ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,0800 га, розташованої по АДРЕСА_1 кадастровий № 8536300000:57:001:00543 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 067026 ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, площею 0,0800 га, розташованої по АДРЕСА_2 кадастровий № 8536300000:57:001:0041 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 076428 ОСОБА_7 є власником земельної ділянки, площею 1,4000 га, розташованої по АДРЕСА_3 кадастровий № 8536300000:57:001:0021 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 067013 ОСОБА_8 є власником земельної ділянки, площею 0,0800 га, розташованої по АДРЕСА_4 кадастровий № 8536300000:57:001:0055 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 067020 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, площею 0,0800 га, розташованої по АДРЕСА_5 кадастровий № 8536300000:57:001:0035 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Зазначені державні акти зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 746-р від 24 березня 2010 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України (у редакції, чинній на час видачі державного акта на спірну земельну ділянку) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29 березня 2011 року у справі за позовом обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Зелений мис" до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: прокурор м. Севастополя та інші про визнання протиправними та скасування розпоряджень, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року, встановлено, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації "Про передачу у власність громадянам-членам обслуговуючого кооперативу ОК "ЖБТІЗ "Зелений мис" земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), розташованих по вул. Ущільна, с. Колхозне у м. Севастополі, АР Крим від 24 березня 2010 року за № 746-р було видано на підставі заяви кооперативу та громадян-членів кооперативу, погодження і висновків органів, передбачених ст. 151 ЗК України, містобудівної документації, розробленої територіальною проектною організацією - ЗАТ "КримНДОпроект" та погодженої головним архітектором міста.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Перехідних положень ЗК України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно висновку Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 27 жовтня 2009 року № 8-4-3/7337 земельна ділянка у районі с. Колхозне Балаклавського району розміщена за межами населеного пункту м. Севастополя.

Отже, висновок апеляційного суду про те, що земельна ділянка, яка запитувалась для відведення ОК "ЖБТІЗ "Зелений мис", входить до меж території лісовпорядкування, перебуває у постійному користуванні ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" та належить до земель лісового фонду, є передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (3852-12) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Проте, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували, що спірна земельна ділянка належить на праві постійного користування чи праві власності ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство".

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в прийнятті.

Всупереч зазначеної норми закону суд дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні ДП "Севастопольське дослідне лісопромислове господарство", не відобразивши у рішенні результати оцінки доказів зазначеної обставини та не навівши відповідних мотивів.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.