Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року,

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (далі - ТОВ "Кредекс Фінанс" звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") суми боргу в розмірі 11 314,75 доларів США, що еквівалентно 90 204,98 грн. В зв'язку з укладенням між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" 20 квітня 2012 року договору факторингу, відбулося відступлення права вимоги по договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами та за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору про надання ОСОБА_3 кредиту по кредитному договору від 12 травня 2006 року, та заміною кредитора у зобов'язанні.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року, заяву ТОВ "Кредекс Фінанс" залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ТОВ "Кредекс Фінанс" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення посилаючись на порушення норм процесуального права, і постановити нову ухвалу у справі, якою задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено право заявника звертатися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження; перелік осіб, яким таке право надано визначений ст. 378 ЦПК України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Проте ухвали судів вказаним вимогам закону повністю не відповідають.

Установлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист № 2-946/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суми боргу в розмірі 11 314,75 доларів США, що еквівалентно 90 204,98 грн.

20 квітня 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" укладено договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 12 травня 2006 року, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, перейшло до ТОВ "Кредекс Фінанс".

За умовами вказаного договору факторингу від 20 квітня 2012 року ПАТ "УкрСиббанк" відступив від права вимоги за кредитним договором, а ТОВ "Кредекс Фінанс" став новим кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованості і отримав відповідні права вимоги за кредитом (п.п. 2.1, 2.3.).

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 37 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Вирішуючи спір і зазначаючи, що передання банком на підставі договору про відступлення права вимоги свого права вимоги за договором кредиту не є правонаступництвом, суд першої інстанції не врахував вищевказаних норм матеріального права та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив ухвалу суду без змін.

Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то оскаржувані судові рішення на підставі ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року, скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.