Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою представником - ОСОБА_7, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року,

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, поверхом вище в квартирі № 67 проживають відповідачі, які впродовж тривалого часу, починаючи з 2009 року, систематично заливають його квартиру, про що є відповідні акти. Згідно з актом від 18 вересня 2009 року з вини відповідачів холодною водою була залита його квартира, затоплення квартири відбулося в результаті недбалого ставлення останніх до сантехнічного устаткування, з причини зірваного вентеля холодної води в умивальнику, Акт від 26 листопада 2010 року свідчить про чергове затоплення його квартири. Відповідачі відмовляються в добровільному порядку відшкодувати завдану йому шкоду.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідачів 27 263 грн на відшкодування майнової шкоди, 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2012 року позов задоволено. Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 27 263 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 218 грн 80 коп. на відшкодування сплаченого судового збору та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 4 200 грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції змінено та стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 13 631 грн 50 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди, 109 грн 40 коп. на відшкодування сплаченого судового збору та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2 100 грн, з ОСОБА_6 - 7 тис. грн на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 109 грн 40 коп. на відшкодування сплаченого судового збору та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2 100 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_7, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції у частині, залишеній апеляційним судом без змін, та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку, що вина відповідачів у залитті належної ОСОБА_4 квартири доведена, тому шкода, завдана залиттям квартири, підлягає відшкодуванню.

Разом з тим апеляційний суд, застосувавши положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України та врахувавши матеріальне становище відповідача ОСОБА_6, обґрунтовано зменшив розмір відшкодування завданої ним шкоди.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником - ОСОБА_7, відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.