Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" про порушення прав споживачів за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2013 року,

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 квітня 2007 року між ОСОБА_4 та акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк", тепер - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), укладено договір про надання споживчого кредиту на придбання автомобіля "Daewoo Lanos" вартістю 47 935 грн, згідно з яким банк надав позивачу кредит в іноземній валюті в розмірі 9 492 доларів США на строк до 26 квітня 2014 року. У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним договором 27 квітня 2007 року з ОСОБА_4 укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля марки Daewoo, модель Lanos, вартістю за домовленістю сторін 47 935 грн. Також у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним договором 27 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки. За спільною згодою з банком кредитний договір був оформлений у доларах США, але сплату за повернення кредиту домовлено проводити в гривнях. Банк переконав позичальника, що договір кредиту в доларах США формальний, фактично оплата банком за автомобіль буде в гривнях. Сплачуватись кредит також буде в гривнях, де відобразиться тільки еквівалент до долару. При цьому процентна ставка значно нижча чим гривневий кредит. За таких умов був укладений договір в іноземній валюті, приховавши фактично договір кредиту в гривнях у розмірі 47 934 грн, чим банк порушив ст. 235 ЦК України.

Ураховуючи викладене, позивачі просили суд: визнати договір про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2007 року удаваним, визнати цей договір укладеним в національній валюті в розмірі 47 935 грн та визнати його недійсним, застосувавши наслідки недійсності правочину, передбаченого ч. 1 ст. 216 та ст. 1057-1 ЦК України, визначивши для повернення кредитодавцю грошової суми 21 096 грн; визнати договір поруки від 27 квітня 2007 року припиненим; визнати недійсним договір застави від 27 квітня 2007 року транспортного засобу, автомобіля марки Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; зобов'язати ПАТ "УкрСиббанк" провести взаємозалік по сплаченим позичальником платежам за кредитним договором у розмірі 26 839 грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи в розмірі 1 600 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 4 тис. грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року позов задоволено: визнано споживчий кредитний договір від 27 квітня 2007 року удаваним правочином та укладеним у національній валюті України - гривні; визнано недійсними пп. 1.1, 1.2.2.,4.9, 9.2 кредитного договору від 27 квітня 2007 року; визнано недійсним споживчий кредитний договір від 27 квітня 2007року та додаток до договору № 1 від 27 квітня 2007 року. Застосовано до сторін наслідки недійсності правочину: визнано недійсним (припиненим) договір поруки від 27 квітня 2007 року та визнано недійсним договір застави автомобіля від 27 квітня 2007 року. Зобов'язано ПАТ УкрСиббанк, ТОВ "Кредекс Фінанс" прийняти залишок суми кредиту 21 096 грн від ОСОБА_4 з урахуванням внесеної суми 26 839 грн та закрити кредитну справу за договором від 27 квітня 2007 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що підстави для визнання спірних договорів недійсними відсутні.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.