Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2012 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року,

У березні 2010 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 20 серпня 2007 року згідно з кредитним договором ОСОБА_4 надано кредитні кошти в розмірі 230 тис. грн на строк до 20 серпня 2022 року зі сплатою 16, % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладені договори поруки та договір іпотеки від 20 серпня 2007роуц, згідно з яким останні передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_4 не виконав, у зв'язку з чим станом на 25 січня 2010 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 582 861 грн 14 коп.

Ураховуючи викладене, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2007 року в розмірі 582 861 грн 14 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити та зняти з реєстрації осіб, які зареєстровані за адресою предмету іпотеки та стягнути з відповідачів 1 820 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

У ході розгляду справи позивачем надано заяву про залишення без розгляду позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, зняття з реєстрації місця проживання та виселення з квартири.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2012 року позов ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2007 року в розмірі 582 861 грн 14 коп, звернуто стягнення на нерухоме майно - нерухомість загальною площею - 51,4 кв. м, житловою площею - 27,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором від 20 серпня 2007 року, шляхом надання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, яка буде визначена в експертному звіті суб'єкта оціночної діяльності. Надано позивачу в особі філії "Слобожанське регіональне управління" право вчиняти всі інші дії, необхідні для укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки з будь-якою особою. З метою забезпечення збереження предмета іпотеки та надання позивачу можливості вільно реалізувати своє право, предмет іпотеки передано в управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" до моменту укладення договору купівлі-продажу. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, зняття з реєстрації місця проживання та виселення з квартири - залишено без розгляду. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено, позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,4 кв. м, житловою площею 27,6 кв. м, шляхом надання права продажу предмета іпотеки іпотекодержателю з укладенням договору купівлі-продажу за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на час укладення договору купівлі-продажу зі сплатою іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2007 року, яка станом на 25 січня 2010 року склала 299 413 грн 09 коп., з яких: строкова заборгованість за кредитом у розмірі 192 938 грн; прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 30 672 грн; строкова заборгованість за процентами в розмірі 2 426 грн 01 коп.; прострочена заборгованість за комісією в розмірі 3 703 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 69 674 грн 08 коп., а також пені й штрафу за період з 31 березня 2009 року до 30 березня 2010 року в розмірі 246 522 грн 65 коп., з яких: пеня за прострочення погашення комісії у розмірі 8 700 грн 44 коп; пеня за прострочення погашення кредиту в розмірі 72 884 грн 34 коп.; пеня за прострочення погашення процентів у розмірі 163 937 грн 87 коп.; штраф у розмірі 1 тис. грн, а всього 545 935 грн 74 коп.

Рішення в частині залишення позовних вимог без розгляду скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції у частині, залишеній апеляційним судом без змін, та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши норми ЦК України (435-15) та Закону України "про іпотеку" (898-15) , дійшли правильного висновку, що ОСОБА_4 порушив зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, у зв'язку з чим, перевіривши заборгованість в межах позовної давності, суди звернули стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права продажу предмета іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2012 року в незміненій та нескасованій частині та рішення апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.