Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного 18 серпня 2010 року між ним та ОСОБА_5, оскільки такий договір було укладено під впливом помилки. Крім того, просив визнати за ним права власності на Ѕ спірну частину вказаного житлового будинку.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 липня 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений 18 серпня 2010 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 за реєстровим № 3640.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину вказаного житлового будинку.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Держави судовий збір у розмірі 755 грн 64 коп.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення міськрайонного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи у справі судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності того, що при продажу спірного майна позивач помилився відносно природи договору.

Скасовуючи рішення міськрайонного суду, апеляційний суд керувався тим, що оскаржуваний договір вчинено у письмовій формі та нотаріально посвідчено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України. На виконання умов договору відповідач оплатив повну ціну майна, грошові кошти за договором отримані продавцем. Позивач визнав факт укладення договору купівлі-продажу і не заперечує, щодо дійсності його підпису в тексті договору. Підстави для застосування положень ст. 229 ЦК України до спірних правовідносин відсутні, а обставини, що наведені судом першої інстанції в рішенні та позивачем у заявлених позовних вимогах не є підставою, у розумінні положень ст. 229 ЦК України, для визнання недійсним договору, тому суд апеляційної інстанції ухвалив рішення у справі про відмову в позові.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.