Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2013 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 18 серпня 2011 року він передав відповідачам в борг кошти у розмірі 18475 грн., які відповідачі обіцяли повернути в строк до 01.12.2011 року. Проте, свої зобов'язання відповідачі не виконали. Враховуючі наявність простроченого зобов'язання, посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідачів суму боргу, 3 % річних та інфляційні витрати, а всього 19214,01 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2013 року, позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики в розмірі 19214 грн. 01 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення суми боргу з ОСОБА_5 було відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 1800 грн. 96 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 573 грн. 55 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені судові рішення частково, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судів і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.