Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Коротуна В.М., Попович О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано- Франківської області від 29 листопада 2013 року,

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 16 січня 2013 року його було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу, однак вважає, що наказ про його звільнення є незаконним, оскільки його не було персонально, не пізніше ніж за два місяці, попереджено про наступне вивільнення (звільнення) із займаної посади. Крім того, під час вирішення питання щодо його звільнення відповідачем не було враховано вимог ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2013 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2013 року та ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2013 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процессуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.