Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", Міністерства доходів та зборів України, Державної податкової служби України, третя особа - приватне акціонере товариство "Страхова компанія "Брокбізнес", про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року,

У червні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування, мотивуючи вимоги тим, що вона як посадова особа державної податкової служби згідно із Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) є застрахованою особою.

Згідно з висновком МСЕК від 24 листопада 2008 року їй встановлено 25 % втрати професійної працездатності в результаті нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.

20 червня 2008 року між ЗАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", правонаступником якого є ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", та Державною податковою адміністрацією України укладено договір про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування.

04 червня 2009 року між ЗАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" та ДПА України укладено договір про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, за яким зобов'язання страховика з виплати страхових відшкодувань розповсюджується на страхові випадки, що сталися в період з 20 червня 2005 року до 31 грудня 2009 року.

12 серпня 2010 року між ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" та ДПА України укладено договір про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, за яким зобов'язання страховика з виплати страхових відшкодувань розповсюджується на страхові випадки, що сталися в період з 20 червня 2005 року до 31 грудня 2010 року.

03 серпня 2011 року ДПА України укладала договір № 7475854 про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування з ПрАТ "Українська Акціонерна страхова компанія "АСКА", за яким зобов'язання страховика з виплати страхових відшкодувань розповсюджується на страхові випадки за попередні роки, якщо виплати не були проведені ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес".

Посилаючись на те, що страхову суму, яка передбачена Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , а також зазначеними договорами, ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" їй не виплатила, просила (уточнивши позов 12 жовтня 2012 року, а.с. 43 т. 2) стягнути солідарно з Державної податкової служби України та ПрАТ "Українська Акціонерна компанія "АСКА" 51 271 грн страхового відшкодування.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року, провадження в справі закрито.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір, що виник між сторонами, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується із такими висновками.

У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Як вбачається із матеріалів справи, з 13 серпня 1991 року позивач працює в ДПІ Ленінського району АР Крим

03 серпня 2011 року між ДПА України та ПрАТ "УСК "АСКА" укладено договір № 7475854 про надання послуг з страхування посадових осіб органів державної податкової служби України.

Заявлені позивачкою вимоги обґрунтовувалися обставинами щодо неправомірної відмови у виплаті страхової суми на підставі ст. 18 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності).

Порядок та умови страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Оскільки страхування та, відповідно, і виплата страхових сум проводяться за рахунок державного бюджету, а не з внесків підприємства, суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що справа підлягає розгляду у порядку КАС України (2747-15) .

Статтею 342 ЦПК України визначено, що, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.