Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Макарчука М.А., Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" до Гостомельської селищної ради Київської області, відділу Держкомзему у місті Ірпені Київської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, відновлення становища, яке існувало до порушення,

за касаційними скаргами Гостомельської селищної ради Київської області та ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2013 року і ухвалу апеляційного суду Київської області від 03 грудня 2013 року,

У липні 2011 року заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати незаконним та скасувати рішення Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 455073, зареєстрований 20 жовтня 2010 року за №011096602505 відділом Держкомзему у місті Ірпені Київської області на ім'я ОСОБА_4;

визнати за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради право власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,1 га (кадастровий номер 3210945900:01:101:0070), вартістю 10 918 грн 12 коп., що розташована на території м. Києва;

повернути вказану земельну ділянку територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що Гостомельська селищна рада розпорядилась земельною ділянкою, яка територіально відноситься до іншого населеного пункту, тоді як право розпоряджатись цією ділянкою належить виключно Київській міській раді.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано рішення Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

Визнано недійсним держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 455073, зареєстрований 20 жовтня 2010 року №011096602505 відділом Держкомзему у місті Ірпені Київської області на ім'я ОСОБА_4.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 03 грудня 2013 року рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційних скаргах Гостомельська селищна рада та ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов в частині визнання незаконним і скасування рішення Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-V та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, врахувавши рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 09 червня 1959 року № 899 "Про встановлення межі м. Києва", опис міської межі м. Києва, витяг з каталогу координат по межі міста Києва, дійшов обґрунтованого висновку, що Гостомельська селищна рада не мала права передавати спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_4, так як право розпорядження цією ділянкою відповідно до положень ст. 122 ЗК України Гостомельській селищній раді не належало, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту смт. Гостомель, землі запасу на території Гостомельської селищної ради не обліковуються, а генеральний план смт. Гостомель відсутній; зазначена земельна ділянка розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні КП "Святошинське лісопаркове господарство", належить до території міста Києва та є лісом.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради права власності на спірну земельну ділянку та її повернення територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, оскільки такі вимоги виходять за межі компетенції суду.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги Гостомельської селищної ради Київської області та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2013 року і ухвалу апеляційного суду Київської області від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.