Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, ОСОБА_5 про виключення майна з акту опису та зняття з-під арешту, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворівського районного суду Херсонської області від 30 травня 2013 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 18 листопада 2013 року,

У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" звернулось до суду з позовною заявою в якій просить виключити з акту опису майна від 10.08.2012 року об'єкт нерухомого майна-предмет іпотеки, а саме: універсальний магазин із кафе, який в цілому складається з літери "А" загальною площею 1384,8 кв.м та мостіння № 1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зняти арешт, накладений ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні від 10 серпня 2012 року актом опису та арешту, а саме з універсального магазину із кафе, який в цілому складається з літери "А" загальною площею 1384,8 кв.м. та мостіння № 1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на наявність кредитних правовідносин між Банком та позичальником, в забезпечення якого був укладений договір іпотеки від 11.04.2008 року між Банком та ФОП ОСОБА_4 відповідно до умов якого в іпотеку банку був переданий об'єкт незавершеного будівництва універсальний магазин із кафе готовністю 22%, який в цілому складається з літери "А" - недобудований універсальний магазин із кафе, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виникнення права застави у позивача раніше (11.04.2008 року) ніж рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, неможливості звернення стягнення на заставне майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Посилаючись на норми ст. 3 Закону України "Про іпотеку", ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 572 ЦК України, враховуючи, що державним виконавцем був складений акт опису й арешту вищезазначеного майна, яке знаходиться в іпотеці, вважає, що наявність арешту заважає Банку реалізувати своє право та погасити заборгованість за кредитом шляхом продажу іпотечного майна та порушує права іпотекодержателя.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 30 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 листопада 2013 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Знято арешт, накладений ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні від 10 серпня 2012 року актом опису та арешту майна, а саме з універсального магазину із кафе, який в цілому складається з літери "А" загальною площею 1384,8 кв.м та мостіння № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Виключено з акта опису та арешту майна від 10 серпня 2012 року об'єкт нерухомого майна, предмет іпотеки, а саме: універсальний магазин із кафе, який в цілому складається з літери "А" загальною площею 1384,8 кв.м та мостіння № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Суворівського районного суду Херсонської області від 30 травня 2013 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 18 листопада 2013 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Суворівського районного суду Херсонської області від 30 травня 2013 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 18 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.