Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про стягнення збитків за невиконання договору банківського вкладу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2013 року,

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 3 квітня 2008 року, 4 квітня 2008 року та 14 квітня 2008 року між ним та публічним акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") були укладені договори строкового банківського вкладу (депозиту) зі строками повернення грошових коштів 3 квітня 2009 року та 14 квітня 2009 року на загальну суму 501 тис. доларів США. Банк у визначені договорами строки грошові кошти не повернув, тому рішеннями Зарічного районного суду м. Суми від 15 травня 2009 року, від 26 серпня 2009 року та від 18 січня 2011 року з нього стягнуто суми вкладів, пеню, проценти та три проценти річних за несвоєчасне повернення коштів. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2011 року в частині стягнення процентів понад строки, встановлені договорами, скасовано рішенням апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року. Проте Верховний Суд України у своїх висновках від 1 липня 2013 року вказав, що стягнення з банку процентів за банківськими вкладами підлягає за весь прострочений строк виконання зобов'язань за договором до дня фактичного повернення коштів.

Ураховуючи викладене, позивач вважав, що невиплатою банком за період з 3 квітня до 1 грудня 2010 року процентів за договорами йому завдано збитки в розмірі 129 891 долар США 86 центів, що є еквівалентом 1 038 225 грн 64 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 жовтня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено та стягнуто з ПАТ КБ "Надра" на його користь 1 038 225 грн 64 коп. на відшкодування завданих збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків за невиплату банком процентів за договорами банківського вкладу.

Разом із тим відносини, які виникли між сторонами спору є договірними та врегульовані положеннями укладених договорів в частині порядку нарахування та сплати процентів, а також нормами ст. ст. 1058 - 1065 ЦК України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 26 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.