Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення батьківства, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року,

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що його мати та відповідач з 1975 року по 1976 рік проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За час проживання однією сім'єю у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син - ОСОБА_4. В свідоцтві про народження позивача зі слів матері батьком був записаний ОСОБА_6. Оскільки ОСОБА_4 не має можливості розповісти своїй сім'ї жодної інформації про свою родину по батьківській лінії, не може реалізувати своє право на відвідування держави Ізраїль, не може отримати освіту та лікування за кордоном, просив позов задовольнити.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 липня 2013 року позов задоволено. Встановлено, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4 Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення місцевого суду.

У поданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_5 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, у процесі розгляду справи апеляційним судом не порушені норми матеріального та процесуального права, а тому це судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволення позову, апеляційний суд вірно виходив із того, що правовідносини щодо батьківства, які виникли між сторонами, регулюються нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України (2006-07) чинними на момент їх виникнення. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 1976 року, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5 батьком ОСОБА_4 Вказаним рішенням встановлені обставини, що виключають можливість батьківства відповідача відносно позивача.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.