6-49610св13 Про визнання недійсною декларації про початок виконання будівельних робіт, визнання недійсними містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, зобов'язання привести квартиру у попередній стан відповідно до плану будинку - 05.02.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: відділ містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, про визнання недійсною декларації про початок виконання будівельних робіт, визнання недійсними містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, зобов'язання привести квартиру у попередній стан відповідно до плану будинку, за касаційними скаргами ОСОБА_6 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2013 року,

У травні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом до ОСОБА_6, у якому просили визнати недійсною декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція ДАБК) в Івано-Франківській області 03 січня 2013 року № ІФ 082130031528, визнати недійсними містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані відділом містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації від 17 грудня 2012 року № 10, зобов'язати ОСОБА_6 привести квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан відповідно до плану будинку.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсною декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 03 січня 2013 року № ІФ 082130031528.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6 та Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 228 грн 80 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2013 року рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2013 року в частині вирішення питання судових витрат змінено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 114 грн 70 коп. судового збору

У решті рішення суду залишено без змін.

У поданих касаційних скаргах ОСОБА_6 та Інспекція ДАБК в Івано-Франківській області, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позову просять скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, прийнятих відділом містобудування, архітектури Косівської районної державної адміністрації від 17 грудня 2012 року № 10 та зобов'язання ОСОБА_6 привести квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що позивачі у суді не довели обставин, на які посилались як на обґрунтування таких вимог.

Рішення судів у цій частині ніким не оскаржуються.

Ухвалюючи рішення про визнання недійсною декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 03 січня 2013 року № ІФ 082130031528, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що вказана декларація була видана відповідачці з порушенням норм ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 8, ст. 152 ЖК України та ст. 383 ЦК України, зокрема, за відсутності згоди на реконструкцію квартири інших співвласників будинку, за відсутності дозволу виконавчого комітету на реконструкцію квартири та за наявності рішення органу місцевого самоврядування щодо заборони змінювати функціональне призначення квартири з подальшим переведенням приміщення в нежитлове.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, а позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками суміжної квартири АДРЕСА_2 у цьому ж будинку.

03 січня 2013 року Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області було зареєстровано декларацію про початок виконання ОСОБА_6 будівельних робіт із реконструкції належної їй квартири АДРЕСА_1 під магазин непродовольчих товарів (а. с. 23-25).

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

У своїй діяльності Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю керується Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) , Порядком виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) (далі - Порядок).

Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про визнання недійсною декларації про початок виконання будівельних робіт, суд першої інстанції, посилаючись на приписи наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року № 273 (z0945-00) "Про затвердження Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт", в основу свого рішення поклав постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі № 29425/10, якою визнано незаконним та скасовано рішення Косівської міської ради Івано-Франківської області від 04 червня 2009 року № 1.8-30/2009 про надання дозволу попередньому власнику квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_7. на переведення цієї квартири з житлового в нежитлове приміщення під магазин (а. с. 110-113).

У той же час, на порушення приписів ст. ст. 202- 214 ЦПК України суд першої інстанції не звернув уваги на те, що наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року № 273 (z0945-00) "Про затвердження Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт", який був покладений в основу постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі № 29425/10, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 січня 2010 року № 3 був скасований, а постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) затверджено новий Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт.

Згідно з п. 18 вказаного Порядку для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу. До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 01 червня 2012 року (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

Інспекція протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову в його видачі (п. 19).

Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах (п. 20).

Тобто, вказаним Порядком серед документів, що подаються замовником будівництва Інспекції ДАБК не передбачено погодження дозволу на будівництво об'єктів містобудування з виконавчим органом місцевої ради.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року № 273 (z0945-00) "Про затвердження Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт" 19 січня 2010 року втратив чинність, а обставини, пов'язані з перевіркою оспорюваної декларації на предмет відповідності вимогам Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року, судами не досліджувались, то висновки судів про визнання недійсною оспорюваної декларації про початок виконання будівельних робіт є передчасними.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що діями відповідачки, що полягають в отриманні декларації про проведення будівельних робіт щодо реконструкції належної їй квартири АДРЕСА_1, порушуються будь-які права позивачів як співвласників суміжної квартири АДРЕСА_2 цього ж будинку.

Поряд з наведеним, суд не звернув уваги на те, що позивачами оспорювалась законність декларації про початок будівельних робіт, як документу дозвільного характеру, а Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, вчиняючи дії з реєстрації вказаної декларації, діяла як орган державної влади з приводу реалізації владних повноважень та у зв'язку з цим не перевірив, чи є ОСОБА_6 належним відповідачем у даній справі у цій частині позовних вимог.

Залишаючи без змін зазначене рішення суду, на порушення приписів ст. 303 ЦПК України на зазначене не звернув уваги і апеляційний суд.

Суди на порушення приписів ст. ст. 212- 214, 303 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, обставин, пов'язаних із перевіркою доводів сторін та оцінки наданих сторонами доказів, належним чином не з'ясували, чим порушили норми процесуального права (ст. ст. 10, 60, 61, 179 ЦПК України) і таке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення в частині визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_6 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2013 року в частині визнання недійсною декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 03 січня 2013 року № ІФ 082130031528, скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.