Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Маляренка А.В., Писаної Т.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, асоціація об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сихівчани", приватного підприємства "Управляюча компанія", Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", третя особа - Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал", про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, який у подальшому уточнили, і просили стягнути солідарно з відповідачів 8 258 грн матеріальної шкоди, завданої їм залиттям квартири та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 1 920 грн витрат за проведення судово-будівельної експертизи.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 14 липня 2011 року з 9 год. до 12 год. квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності, залило, що стверджується актом від 15 липня 2011 року комісії асоціації об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сихівчани" (далі - АОСББ "Сихівчани"). У результаті залиття позивачам, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 062/11 від 28 грудня 2011 року, вартість проведення якої становить 1 920 грн, нанесено збитків на суму 4 058 грн. Окрім цього, внаслідок залиття майну позивачів нанесено й іншу шкоду, а саме - зіпсований килим, вартістю 800 грн, вартість модему, який згорів, становить 400 грн, радіотелефону - 600 грн, за ремонт підмоченої стінки ними сплачено 1 тис. грн, за перетяжку підмоченого дивану - 400 грн, за ремонт касатонів і заміну вагонки - 1 тис. грн. Внаслідок залиття квартири їм завдано також моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, негативних емоціях і переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, в порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Управляюча компанія" на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 4 058 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 800 грн на відшкодування моральної шкоди, 1 920 грн витрат за проведення судово-будівельної експертизи та 80 грн, 51 коп. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 4 058 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 800 грн на відшкодування моральної шкоди, 1 920 грн витрат за проведення судово-будівельної експертизи та 60 грн 24 коп. судових витрат. В решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд вважав, що відповідальність за шкоду, завдану позивачам залиттям квартири внаслідок руйнування різьбової частини перехідника кульового крана водомірного вузла холодної води у квартирі АДРЕСА_2, має нести приватне підприємство "Управляюча компанія", яка відповідальна за утримання інженерних мереж будинку.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про стягнення шкоди, завданої позивачам внаслідок залиття їх квартири із ОСОБА_7, як одного із власників квартири АДРЕСА_2, апеляційний суд вважав, що за міцність кульового крану має відповідати власник квартири.

Проте повністю погодитися з висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Місцевим судом встановлено і не заперечувалося жодною із сторін під час розгляду справи, що 14 липня 2011 року в період з 9 год. до 12 год. внаслідок руйнування різьбової частини перехідника кульового крана водомірного вузла холодної води у квартирі АДРЕСА_2 сталося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачам.

Відповідно до п. п. 2, 7 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 цього ж Закону, виробник зобов'язаний виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил.

Відповідно до п. 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги повинні відповідати: з централізованого постачання холодної та гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Із справи вбачається, що заперечуючи проти заявлених вимог, ОСОБА_7 посилалася на те, що руйнування різьбової частини перехідника кульового крана водомірного вузла холодної води у її квартирі сталося від ударного прикладення зусиль розтягу внаслідок різкого зростання внутрішнього тиску в системі і на підтвердження цих заперечень подала акти про причини аварії, складені ОСББ "Сихівчани" та висновок № 06с/11 експертного дослідження зруйнованого крана.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд в порушення вимог ст. 303 ЦПК України не дослідив подані цим відповідачем докази і не дав їм жодної правової оцінки.

Пославшись на обов'язок власника по утриманню інженерних мереж у своїй квартирі, апеляційний суд не встановив жодної обставини на підтвердження неналежного утримання власниками квартири АДРЕСА_2 системи водопостачання і, зокрема, що кульовий кран водомірного вузла холодної води не відповідав нормативним вимогам по якості, в тому числі щодо тиску води у системі. Не перевірив апеляційний суд і доводи ОСОБА_7 про його руйнування внаслідок подачі до квартири холодної води поза межами тиску, визначеного нормативними вимогами.

Не встановивши всіх обставин у справі, апеляційний суд прийшов до передчасного висновку про заподіяння шкоди лише одним із власників квартири.

З цих підстав рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.