Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Журавель В.І., Євграфової Є.П., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: Одеська міська рада, КП "ОМБТІ та РОН", управління земельних ресурсів Одеської міської ради, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, про встановлення порядку користування домоволодінням та земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2013 року,

У лютому 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальним розміром 780,13 кв. м, відповідно до варіанту номер два, запропонованого висновком № 2-1-07/12 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної експертом Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України", а саме: виділити ОСОБА_6 земельну ділянку площею 196,05 кв. м, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельну ділянку площею 148,23 кв. м, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 137,70 кв. м; встановити земельний сервітут, площею 5,80 кв.м, на території земельної ділянки співвласника ОСОБА_15, для обслуговування гаражу літ. "В", що виділяється співвласникам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11; встановити земельний сервітут, площею 9,30 кв. м, на території земельної ділянки співвласників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 для обслуговування частини житлового будинку літ. "А", що виділяється співвласнику ОСОБА_7; зобов'язати відповідачів провести наступні роботи по переобладнанню: демонтувати огорожу, що розташована на внутрішній дворовій території, на межі з земельною ділянкою співвласників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та влаштувати нову огорожу, довжиною 2,40 м, вздовж гаражу літ. "В" до житлового будинку літ. "А"; демонтувати існуючу огорожу, що розташована на внутрішній дворовій території, на межі з земельною ділянкою ОСОБА_7 та влаштувати нову огорожу, а також влаштувати ворота з хвірткою для забезпечення окремого входу (в'їзду) до частини домоволодіння, яка виділяється ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Компенсувати йому, як співвласнику 108,20 кв. м земельної ділянки 1 190 грн та ОСОБА_7 за 158,75 кв. м земельної ділянки 1 746 грн за рахунок ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, стягнути з відповідачів судові витрати та вартість судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 2 500,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником 39/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Співвласниками домоволодіння також є ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, а власником квартири у вказаному будинку є ОСОБА_8

Згідно з технічним паспортом від 17 січня 2006 року, він разом зі своєю родиною користується будівлями, що розташовані під літ. А, А1, В, Г, Д та прилеглою до цих будівель земельною ділянкою. ОСОБА_8 користується будівлями, які на схематичному плані розташовані під літерами - а, аі, а2, а3, однак протягом тривалого часу його сусід проводив ремонтно-будівельні роботи, в результаті чого, була побудована капітальна будівля на земельній ділянці, яка знаходиться у його користуванні.

Оскільки він та ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 є родичами, вони разом користуються зазначеними спорудами та прилеглою до них земельною ділянкою.

Зазначав, що ОСОБА_8 чинить йому перешкоди у користуванні майном та самовільно захопив територію загального двору і земельної ділянки, єдиний доступ до якої є тільки через територію ОСОБА_8, а саме останній шляхом демонтажу забору відокремив територію двору, яка використовується під місце збереження різноманітних речей, тим самим обмежуючи можливість користуватися цією територією.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 780,13 кв.м, відповідно до висновку № 2-1-07/12 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної експертом Одеської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України", а саме: виділено ОСОБА_6, в користування земельну ділянку площею 196,05 кв.м, (у тому числі площа сервітуту 5,80 кв.м) зовнішні межі якої позначені цифрами "1"-"2"-"3"-"4"-"5"-"6"-7"-"8"-"9"-"10"-"11"-"12"-"13"-"14"-"15"-"16"-"1", згідно з рисунку № 11 та № 13 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2-1-07/12 ТОВ "Судова незалежна експертиза України", за адресою: АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (з урахуванням площі забудови приміщеннями житлового будинку та господарською будівлею) в користування земельну ділянку площею 148,23 кв.м, (у тому числі площа сервітуту 9,30 кв.м.) зовнішні межі якої позначені цифрами "2"-"17"-"18"-"19"-"20"-"21"-"22"-"23"-"11"-"10"-"9"-"8"-"7"-"6"-"5"-"4"-"3"-"2", згідно рисунку № 11 на стор. 26 та № 13 на стор. 29 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2-1-07/12 ТОВ "Судова незалежна експертиза України" за адресою: АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_7 (з урахуванням площі забудови приміщеннями житлового будинку та господарською будівлею), в користування земельну ділянку площею 196,05 кв.м, (у тому числі площа сервітуту 14,0 кв.м.) зовнішні межі якої позначені цифрами "17"-"24"-"25"-"26"-"27"-"28"-"29"-"30"-"31"-"19"-"18"-"17", згідно рисунку № 11 на стор. 26 та № 15 на стор. 32 висновку № 2-1-07/12 судової будівельно-технічної експертизи "Судова незалежна експертиза України" за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено земельний сервітут між співвласниками домоволодіння наступним чином:

- земельний сервітут, площею 5,80 кв.м, на території земельної ділянки співвласника ОСОБА_15, для обслуговування гаражу літ. "В", що виділено ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 зовнішні межі якого позначені цифрами "35"-"2"-"3"-"18"-"35", згідно рисунку № 11 на стор. 26 та № 12 на стор. 27 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2-1-07/12 ТОВ "Судова незалежна експертиза України".

- земельний сервітут, площею 9,30 кв.м, на території земельної ділянки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 для обслуговування частини житлового будинку літ. "А", що виділено ОСОБА_7 зовнішні межі якого позначені цифрами "32"-"17"-"18"-"33"-"32", згідно з малюнком № 11 на стор. 26 та № 13 на стор. 29 висновку № 2-1-07/12 судової будівельно-технічної експертизи ТОВ "Судова незалежна експертиза України".

Зобов'язано ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 демонтувати існуючу огорожу, що розташована на внутрішній дворовій території та влаштувати нову огорожу, довжиною 2,40 кв.м, вздовж гаражу літ. "В" до житлового будинку літ. "А", за адресою: АДРЕСА_1

Зобов'язано ОСОБА_7 демонтувати існуючу огорожу, що розташована на внутрішній дворовій території, на межі з земельною ділянкою, влаштувати нову огорожу, а також влаштувати ворота з хвірткою для забезпечення окремого входу (в'їзду) до частини домоволодіння яка виділяється ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 37,00 грн - збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суму державного мита у розмірі 8,50 грн та вартість судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 2 500 грн

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не заперечують про визначення порядку користування земельною ділянкою в співвідношенні до часток у власності та наявні підстави для задоволення заявлених вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, розглядаючи спір про в становлення сервітуту, не залучив до розгляду у справі Одеську міську раду.

Такий висновок не відповідає дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Судами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на житло, виданим управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 13 квітня 2006 року ОСОБА_6, на праві приватної власності належало 39/100 частин домоволодіння, сарай літ. "Д", гараж літ. "Г", які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кв.НОМЕР_1.

Вказане свідоцтво зареєстроване в КП "ОМБТІ та РОН" номер витягу: 104114313 від 17 квітня 2006 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 13 квітня 2006 року, 19/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_2, на праві спільної часткової власності в рівних частках належить ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_15 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 22 від 04 січня 2011 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 жовтня 2011 року спадкоємцем майна ОСОБА_15, є його дружина ОСОБА_9, свідоцтво видано на 19/400 часток житлового будинку АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_2.

Також судами встановлено, що ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить частина квартири НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1. кв.НОМЕР_2

Тобто у відповідача ОСОБА_8, як співвласника квартири, а не домоволодіння, не виникло право на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться домоволодіння.

Звертаючись до суду, позивач просив встановити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно з ч. 6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Апеляційний суд, відмовляючи в позові, не встановив дійсного власника спірних земельних ділянок та не перевірив, чи відповідав перехід права власності на земельні ділянки вимогам закону.

У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував свою позицію щодо неможливості застосування до спірних правовідносин ст. 377 ЦК України.

Крім того, скасовуючи рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд не мотивував в чому саме полягало порушення прав та інтересів держави в особі територіальної громади.

Апеляційним судом не надано належної оцінки фактичним обставинам справи, правам та обов'язкам сторін, з урахуванням правовідносин, що між ними виникли та вимог чинного законодавства, яким останні регулюються.

Зазначене вище свідчить про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не визначено коло осіб у справі з урахуванням позовних вимог, що в свою чергу призвело до поверхового вирішення спору.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд належним чином не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Свої висновки належним чином не мотивував.

За таких обставин, ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не може вважатись законним і обґрунтованим у зв'язку з чим відповідно до ст. 338 ЦПК України його слід скасувати з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд .

Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2013 року скасувати, справу передати до на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.