Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Дьоміної О.О.,
суддів: Коротуна В.М., Ступак О.В.,
Касьяна О.П., Штелик С.П.,
розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 25 грудня 2009 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 102.2/СЖ-001.09.1, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 1452600 грн на споживчі цілі строком до 25 грудня 2010 року зі сплатою за користування кредитними коштами в розмірі 20 % річних.
В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором кредиту 25 грудня 2009 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 102.2/СЖ-001.09.1.
25 грудня 2009 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.
25 грудня 2009 року з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідачем, між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_2.
25 грудня 2009 року між позивачем та ОСОБА_6 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір застави транспортного засобу марки Land Rover, моделі Renge Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 18 березня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 7981313 грн 76 коп., яку позивач і просив солідарно стягнути з відповідачів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року позов ПАТ "Родовід Банк" було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість 2 689 525 грн 24 коп. за кредитним договором від 25 грудня 2009 року № 102.2/СЖ-001.09.1.
У рахунок погашення заборгованої суми 2689525 грн 24 коп. звернуто стягнення на користь ПАТ "Родовід Банк" на предмети іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 та квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки для її реалізації згідно експертної оцінки, та на предмет застави - автомобіль марки Land Rover,, моделі Renge Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмет застави для її реалізації згідно експертної оцінки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року, рішення суду першої інстанції скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким позов було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "Родовід Банк" за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "Родовід Банк" за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "Родовід Банк" за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки LAND ROVER, моделі Renge Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову було відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_3, просить скасувати постановлені судові рішення, справу передати на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки відповідачем не виконуються умови кредитного договору, то з метою погашення заборгованості наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення погашення кредиту та пені за прострочення сплати відсотків підлягають задоволенню частково.
Судами встановлено, що 25 грудня 2009 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 102.2/СЖ-001.09.1, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 1452600 грн. на споживчі цілі строком до 25 грудня 2010 року зі сплатою за користування кредитними коштами в розмірі 20 % річних.
В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором кредиту 25 грудня 2009 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 102.2/СЖ-001.09.1.
Пунктом 1.3 вказаного договору поруки було передбачено солідарну відповідальність відповідачів перед позивачем.
25 грудня 2009 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.
25 грудня 2009 року з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідачем між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 2.1.3 вказаних договорів іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, що передбачений розділом з цього договору та задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна в повному обсязі, визначені на момент фактичного задоволення, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та усіх витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки, витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису, тощо.
25 грудня 2009 року між позивачем та ОСОБА_6 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір застави транспортного засобу марки Land Rover,, моделі Renge Rover, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно з п. 2.1.4 договору застави заставодержатель має право у випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом з даного договору та задовольнити свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок предмета застави в повному обсязі, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені іншої заборгованості та витрат, пов'язаних із пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та звернення стягнення на предмет застави, тощо.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 18 березня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 7981313 грн 76 коп.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого із них окремо.
Відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.
Також, пунктом 23 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 (v0005740-12)
"Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553- 559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК України (435-15)
не передбачена.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зазначені висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовані.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: В.М. Коротун
О.П. Касьян
О.В. Ступак
С.П. Штелик