Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

суддів: Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" про стягнення індексаційних нарахувань та трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання, за касаційною скаргою, поданою представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2013 року,

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" про стягнення 92 546 грн 64 коп. індексаційних нарахувань та 29 945 грн 66 коп. трьох процентів річних, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за актом від 22 липня 2008 року про розірвання в односторонньому порядку договору про пайову участь (інвестування) у будівництві житла від 25 липня 2005 року.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2013 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 41 508 грн 76 коп. інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові про стягнення 80 983 грн 24 коп. та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанці, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з доведеності позовних вимог про прострочення відповідачем грошового зобов'язання, визначеного в акті про розірвання договору від 22 липня 2008 року, та того, що стягнення грошових сум необхідно провести в межах строку позовної давності у відповідності до положень ст. 257 ЦК України та вимог заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.