Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4 за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області на рішення апеляційного суду Луганської області від 10 жовтня 2013 року,

У березні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області звернулося до суду з заявою про скасування рішення Кіровського міського суду Луганської області від 24 травня 2006 року у справі за заявою ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.

Заяву мотивовано тим, що в судовому порядку ОСОБА_4 визнано безвісно відсутнім з 1 січня 2005 року. Після набрання чинності судового рішення ОСОБА_3 в порядку ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, було призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Посилаючись на те, що згідно відомостей системи персоніфікованого обліку ОСОБА_4 у грудні 2007 року працював в товаристві з обмеженою відповідальністю "Маркетленд" просило скасувати судове рішення про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.

Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 21 березня 2013 року заяву управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про скасування судового рішення задоволено, рішення Кіровського міського суду Луганської області від 24 травня 2006 року у справі за заявою ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім, скасовано.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 10 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким заяву управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області залишено без задоволення.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування судового рішення, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_4 який рішенням суду визнаний безвісно відсутнім не з'явився, відомості про його місцеперебування відсутні.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна.

Судом установлено, що рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 24 травня 2006 року ОСОБА_4 визнано безвісно відсутнім з 1 січня 2005 року (а.с.2).

За змістом ст. 45 ЦК України вбачається, що якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Вказані наслідки виникають не тільки у разі появи особи, щодо якої ухвалене рішення про визнання її безвісно відсутньою, але й у результаті отримання відомостей про місце її перебування.

Обґрунтовуючи заяву про скасування судового рішення, управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області вказувало, що за даними персоніфікованого обліку існують відомості про місце та час працевлаштування ОСОБА_4 у грудні 2007 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Маркетленд", зареєстрованому в Печерському районі м. Києва (а.с. 5).

Відповідно до ч.1 ст. 250 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.

Переглядаючи справу та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд послався на довідку вуличного комітету від 8 липня 2013 року, згідно якої ОСОБА_4 з 2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за вказаною адресою не мешкає та відомостей про його місце проживання не має.

Проте, не виключається можливість розгляду справи про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою навіть тоді, коли за наявності відомостей про її місце перебування вона там не перебуває.

Вирішуючи спір, апеляційний суд на вказане уваги не звернув, доводи заяви управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області належним чином не перевірив, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального закону, що призвело до неправильного вирішення справи, тому в силу ч.2 ст. 338 ЦПК України ухвалене у справі рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 10 жовтня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.