Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_4, третя особа - обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Горний-2", про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє через представника ОСОБА_5, на заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 30 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 30 вересня 2013 року,

У квітні 2011 року прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 825-р від 29 березня 2010 року відповідачу не передавалась земельна ділянка, на яку виданий спірний державний акт, та заяв з цих питань ОСОБА_4 до адміністрації не подавалось. Крім того, розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації, зазначене у держаному акті як підстава набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, скасовано.

Заочним рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 30 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 30 вересня 2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану в Севастопольській зоні ПБК № 44/122 серії ЯИ № 067208, виданий головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 27 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301453. Витребувано на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану в Севастопольській зоні ПБК № 44/122. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вірно виходив із відсутності правових підстав для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, оскільки спірний державний акт виданий усупереч вимогам статей 116, 118 ЗК України, рішення про її надання видано не уповноваженим на це органом, а тому земельна ділянка незаконно вибула з державної власності.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже, оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє через представника ОСОБА_5, відхилити.

Заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 30 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 30 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.