6-55499зп13 Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - 03.02.2014 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - Перша криворізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, просила визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона разом із відповідачами є спадкоємцем першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 За два дні до закінчення строку для прийняття спадщини вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. В останній день строку приватний нотаріус їй повідомила, що спадкову справа після смерті її чоловіка відкрито у Першій криворізькій державній нотаріальній конторі. Наступного дня вона звернулась до цієї державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини на один день.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_4 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Визначено позивачу додатковий строк - два місяці із дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року відмовлено ОСОБА_4 та представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_8 у відкритті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

У грудні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 29 березня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: ст. 1272 ЦК України, в якій заявник також просить поновити строк на її подання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк.

Пропуск строку на подання заяви про перегляд судового рішення заявник обґрунтовує тим, що копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року вона із незалежних від неї причин отримала у листопаді 2013 року.

З огляду на зазначені у вказаній заяві причини пропуску строку на подання заяви, які, на думку колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, є поважними, зазначений процесуальний строк підлягає поновленню.

Відповідно до п. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвали судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року та 3 липня 2013 року у справах за позовами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За змістом п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України" заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції. Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Постановляючи ухвали від 24 квітня 2013 року та 3 липня 2013 року, які надано заявником як приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, суд касаційної інстанції із урахуванням установлених обставин у цих справах, виходив із того, що позивачі не надали безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Постановляючи ухвалу від 29 березня 2013 року, яку просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився із висновком апеляційного суду про те, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними.

Таким чином, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року, 24 квітня 2013 року та 3 липня 2013 року постановлені у справах за подібних правовідносин, але за різних фактичних обставин справи, із них не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 1272 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Поновити ОСОБА_3 строк на подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року.

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - Перша криворізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за заявою ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2013 року.