Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Леванчука А.О.,

суддів: Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

Ступак О.В., Фаловської І.М., -

розглянувши у судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним,

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 жовтня 2011 раку він уклав договір дарування, яким подарував відповідачу належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Вказував, що укладаючи договір дарування, він в дійсності мав на меті укласти договір довічного утримання, оскільки є людиною похилого віку, інвалідом І групи, інвалідом війни, доходів крім пенсії не має, не має іншого житла, потребує стороннього догляду та крім того, відповідач є для нього фактично чужою людиною, тому просив суд визнати недійсним договір дарування на підставі ст. 229 ЦК України.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2013 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_3 Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 26 жовтня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим № 1878.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року рішення апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2013 року скасовано, рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року залишено в силі.

У січні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст. ст. 203, 229 ЦК України, що потягло, на його думку, ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження доводів неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, заявником додано до заяви копії ухвал Верховного Суду України від 28 березня 2007 року, 26 листопада 2008 року та ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року, 30 листопада 2011 року, 20 березня 2013 року, 16 жовтня 2013 року, 13 листопада 2013 року, постановлених за результатом розгляду справ у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Оскільки зі змісту заяви та долучених до неї копій ухвал Верховного Суду України від 28 березня 2007 року, 26 листопада 2008 року та ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року, 30 листопада 2011 року, 20 березня 2013 року, 16 жовтня 2013 року, 13 листопада 2013 року вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст. ст. 203, 229 ЦК України, справу слід допустити до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним, за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.