Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_9, комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні належною частиню квартири, виселення та зобов'язання укласти договір, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5, ОСОБА_9 ОСОБА_10 на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року,

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, у неї з ОСОБА_5, ОСОБА_9 виник спір з приводу порядку користування квартирою АДРЕСА_1 тому просила встановити порядок користування вказаною квартирою, виділивши їй як власнику 2\3 частин квартири у користування житлові кімнати площею 25,7 кв. м. та 9,2 кв. м. Відповідачам просила виділити ізольовану кімнату площею 14,7 кв. м., у спільному користуванні залишити - кухню площею 18,9 кв. м, ванну площею 3,8 кв. м, вбиральню площею 1,9 кв. м, коридор площею 5,6 кв. м, коридор площею 4,5 кв. м, підсобні приміщення площею 1,2 кв. м та 1 кв. м.

Також просила виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_9 із житлової кімнати площею 9,2 кв. м квартири АДРЕСА_1 у кімнату площею 14,7 кв. м та зобов'язати останніх не чинити перешкод у користуванні належною їй частиною спірної квартири згідно зі встановленим порядком користування квартирою.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року скасовано, позов задоволено частково. Встановлено порядок користування кватирою АДРЕСА_1 Виділено у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 25,7 кв. м з прилеглим до неї балконом та житлову кімнату площею 9,2 кв. м. Виділено у спільне користування ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ізольовану житлову кімнату площею 14,7 кв. м. Допоміжні приміщення квартири: кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридори та кладові залишено у спільному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_9 не чинити перешкод ОСОБА_4 у користуванні ізольованою житловою кімнатою площею 9,2 кв. м. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5, ОСОБА_9 - ОСОБА_10, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, що відповідно до реєстраційного посвідчення № 004079, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 (а.с. 29, т. 1).

Із технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 від 08 травня 2013 року вбачається, що спірна квартира складається із трьох кімнат житловою площею 49,6 кв. м, а саме: 9,2 кв. м, 25,7 кв. м та 14,7 кв. м. Також вказана квартира має кухню площею 18,9 кв. м, ванну кімнату площею 3,8 кв. м, вбиральню площею 1,9 кв. м, коридор площею 5,6 кв. м та 4,5 кв. м, кладові площею 1,2 кв. м та 1 кв. м. та балкон. Загальна площа квартири становить 88,8 кв. м (а.с. 3334, т. 1).

Позивачці належить 2/3 частини спірної квартири, що становить 59,2 кв. м, з яких житлова площа - 33,06 кв. м, а частина відповідачів складає 1/3 (1/6+1/6), що становить 14,8 кв. м, з яких житлової площі по 8,27 кв. м.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною часткової власністю.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками зі їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Установлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому що такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (v0020700-95) квартира, яка є спільною сумісною чи, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Апеляційний суд правильно дійшов висновку, з врахуванням характеру стосунків, які склались між позивачкою та відповідачами, ту обставину, що договір про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток на праві спільної часткової власності не укладався, дійти згоди щодо управління спільною частковою власністю сторони не можуть, у користування ОСОБА_4 має бути виділено житлову кімнату площею 25,7 кв. м з прилеглим до неї балконом та житлову кімнату площею 9,2 кв. м; у спільне користування ОСОБА_5 та ОСОБА_9 - ізольовану житлову кімнату площею 14,7 кв. м; допоміжні приміщення квартири: кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридори та кладові - залишено у спільному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 Визначений судом порядок користування спірною квартирою найбільш точно відповідає розміру часток сторін у спільній частковій власності та їх інтересам та вирішує спір між сторонами.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5, ОСОБА_9 ОСОБА_10 відхилити.

Рішення апеляційного суду апеляційного суду м. Києва від 17 жовтня

2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.