Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Журавель В.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року,

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк"), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що згідно із заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк", яке є правонаступником АТ "Індустріально-експортний банк", про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2008 року № 72/08-Ж. У подальшому, 01 листопада 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 на підставі заяви банку було вчинено виконавчий напис № 15971 на договорі іпотеки від 24 квітня 2008 року та звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1, а 21 листопада 2012 року за цим виконавчим написом державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35260796.

З огляду на наведене позивачі вважали, що одночасне задоволення вимог відповідача, які виникли з кредитного договору, і за рахунок предмета іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом, і у судовому порядку шляхом стягнення повної суми заборгованості, включаючи проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленими вимогами, є неможливим. Оскільки відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення, а отже, рішення не набрало законної сили, звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки після звернення з позовом до суду, порушується вимога безспірності при вчиненні виконавчого напису.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року, позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 01 листопада 2012 року № 15971.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "Креді Агріколь Банк" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеній нормі ухвалені в справі судові рішення не відповідають.

Установлено, що 24 квітня 2008 року між АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 72/08-Ж, згідно з умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 350 тис. доларів США для купівлі однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Договорами від 03 вересня 2009 року № 1 та від 06 вересня 2010 року № 2 внесені зміни до кредитного договору.

24 квітня 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відповідачем та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки зазначеної квартири.

Установлено, що 30 січня 2012 року ОСОБА_3 надіслано повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту (не пізніше трьох календарних днів з моменту надіслання), процентів та пені. Станом на 05 січня 2012 року заборгованість становить 377 276,13 доларів США - 3 014 360 грн 82 коп., яку остання отримала 09 лютого 2012 року. Проте до дати вчинення виконавчого напису ОСОБА_3 не було ні оспорено суму заборгованості, ні сплачено.

08 червня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк", яке є правонаступником АТ "Індустріально-експортний банк", про стягнення солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості в сумі 3 102 985 грн 23 коп. за кредитним договором від 24 квітня 2008 року № 72/08-Ж та 3 051 259 грн 81 коп. за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 131/08-Ж.

01 листопада 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 на підставі заяви ПАТ "Креді Агріколь Банк" вчинено виконавчий напис № 15971 на договорі іпотеки від 24 квітня 2008 року та звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3

21 листопада 2012 року за виконавчим написом державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35260796.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2012 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2012 року.

У січні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що вимога банку про усунення порушень не відповідала вимогам ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та договору іпотеки, оскільки не містила попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, у заяві про вчинення виконавчого напису банк не повідомив про наявність заочного рішення суду, яке не набрало законної сили, про стягнення боргу за тим же кредитним договором. Розгляд справи триває в апеляційному суді, де призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу на предмет визначення розміру заборгованості, а тому на час подання заяви про вчинення виконавчого напису заборгованість не була безспірною.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, також зазначав, що всупереч п. 5.2 договору іпотеки та ст. 35 Закону України "Про іпотеку" надіслана ОСОБА_3 вимога банку не містила попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі її невиконання.

З такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 34, 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, та що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що нею заперечувався розмір заборгованості за кредитним договором (377 276,13 доларів США), що був визначений у вимозі ПАТ "Креді Агріколь Банк" від 30 січня 2012 року, яку ОСОБА_3 отримала 09 лютого 2012 року.

Суд на порушення ст. ст. 214, 215 ЦПК України на вказані обставини уваги не звернув та висновків про недотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису вимог Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) дійшов передчасно; не врахував, що саме по собі знаходження у провадженні суду позову банку про стягнення суми заборгованості за кредитним договором свідчить лише про наміри позивача задовольнити свої вимоги за рішенням суду, оскільки предметом виконавчого напису є звернення стягнення на іпотечне майно.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.