Категорія: 8.2.1 

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник апелянта - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року по справі за позовом Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 72741,90 грн.,-

Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 72741,90 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року позовні вимоги Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 податковий борг у розмірі 72741 гривні 90 копійок.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Колегією суддів замінена сторона у справі, а саме: неналежного позивача - Вознесенську об'єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області замінено на правонаступника - Вознесенську об'єднану державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (981-2011-п) .

В судовому засідання представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити подану скаргу. Представник позивача - Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції та телефонограмою (а.с.118-119), причини неприбуття суд не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника відповідача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника позивача, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області посилалась на те, що у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 утворилась заборгованість у розмірі 72741,90 грн. у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням - рішенням № 682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року з урахуванням рішення ДПА у Миколаївській області від 28 серпня 2009 року № 2085/10/25-014.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, зважаючи на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області була проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні підприємницької діяльності за період з 11.03.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №1373/17/НОМЕР_1 від 20.05.2009 року (а.с.10-19).

За результатами перевірки та підставі акту перевірки №1373/17/НОМЕР_1 від 20.05.2009 року Вознесенською ОДПІ винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення №682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34981,93 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14217,73 грн.

Відповідачем на податкове повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 34981,93 грн. від 29.05.2009 року № 682/17/1846818722/9335 було подано скаргу до ДПА у Миколаївській області. За результатами розгляду скарги рішенням ДПА у Миколаївській області від 28.08.2009 року № 2085/10/25-014 ФОП ОСОБА_3 було збільшено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 50373,39 грн. та збільшено суму застосованої штрафної санкції на 22368,51 грн.

Рішенням ДПА України від 06.11.2009 року № 24455/7/25-0315 рішення ДПА у Миколаївській області від 28.08.2009 року № 2085/10/25-014 про збільшення ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 50373,39 грн. та збільшення суми застосованої штрафної санкції на 22368,51 грн. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи прийняті ДПА у Миколаївській області та ДПА України рішення за результатами розгляду скарг ФОП ОСОБА_3, Вознесенською ОДПІ було винесено та надіслано відповідачу податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009 року № 0011541701/2 щодо визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50373,39 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22368,51 грн.

Не погоджуючись з висновками акту №1373/17/НОМЕР_1 від 20.05.2009 року та прийнятими на їх підставі рішеннями, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 2а-5901/09/1470 від 05.07.2010 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 до Вознесенської ОДПІ Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 683/17/1846818722/9336 від 29.05.2009 року, № 682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року задоволені. Податкові повідомлення-рішення № 683/17/1846818722/9336 від 29.05.2009 року, № 682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року скасовані.

Водночас, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі № 2а-5901/09/1470 скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року по справі №2а-5901/09/1470 та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволені позову ФОП ОСОБА_3 до Вознесенської ОДПІ Миколаївської області про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оподаткування доходів отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування. Оскільки перевіркою встановлено отримання ФОП ОСОБА_3 доходу за 2008 рік в сумі 751866,97 грн., що зобов'язувало останню з 01.01.2009 року зареєструватися платником податку на додану вартість, відповідно податковим органом правомірно було самостійно визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, зважаючи на те, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі № 2а-5901/09/1470, яка набрала в установленому порядку законної сили, вже встановлені обставини у спорі між ФОП ОСОБА_3 та Вознесенської ОДПІ Миколаївської області щодо правомірності нарахувань податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з перевищенням обсягу виручки від реалізації товарів, в даній адміністративній справі вказані обставини оспорюватись не можуть.

Щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість саме у сумі 72741,9 грн. (податкове повідомлення - рішення від 06.11.2009 року № 0011541701/2), колегія суддів зазначає, що як встановлено під час проведення перевірки та підтверджено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі № 2а-5901/09/1470, обсяг виручки ФОП ОСОБА_3 від реалізації товарів, надання послуг за 2008 рік склав - 751866,97 грн. Перевищення обсягу виручки ФОП ОСОБА_3 від реалізації товарів, надання послуг, передбаченого Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року N 727 (727/98) , склало - 251866,97 грн., що зобов'язувало останню з 01.01.2009 року зареєструватися платником податку на додану вартість та задекларувати податок з зазначеного перевищення обсягу виручки. При цьому, сума податку на додану вартість складає 50373,39 грн. За наслідками діяльності за 1 кв. 2009 року ФОП ОСОБА_3 одержано доходу в розмірі - 174909,67 грн., сума податку на додану вартість складає - 34981,93 грн.

Водночас, Вознесенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34981,93 грн., відповідно ДПА у Миколаївській області рішенням від 28.08.2009 року № 2085/10/25-014 правомірно збільшено податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_3 по податку на додану вартість на суму 50373,39 грн. та збільшено суму застосованої штрафної санкції на 22368,51 грн.

Доводи апелянта колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки апелянт фактично заперечує правомірність нарахувань податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з перевищенням обсягу виручки від реалізації товарів, але це питання досліджувалися при розгляді справи № 2а-5901/09/1470 і стосовно цього прийняте судове рішення, яке набрало законної сили. Таким чином, твердження апелянта про неправомірність проведених донарахувань і відсутність в її діях порушень, є безпідставними, оскільки не підлягають дослідженню в даному провадженні.

Твердження апелянта щодо неотримання податкового повідомлення - рішення від 06.11.2009 року № 0011541701/2 щодо визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50373,39 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22368,51 грн. спростовується матеріалами справи, а саме копією зазначеного рішення доданого до матеріалів справи саме відповідачем. При цьому, колегія суддів наголошує, що відповідачем не було сплачено визначене зазначеним рішенням грошове зобов'язання по податку на додану вартість та не надано доказів щодо оскарження податкового повідомлення - рішення від 06.11.2009 року № 0011541701/2.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року по справі за позовом Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 72741,90 грн. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.