Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення від спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Харківської області від 05 листопада 2013 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила усунути ОСОБА_5 від права на спадщину після смерті її матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та на 3/8 вищезазначеного житлового будинку після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено, а позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано недійсним заповіт, складений 18 березня 2010 року від імені ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8 03 березня 2010 року, реєстровий № 105.

У решті позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05 листопада 2013 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за нею право власності на 3/8 часток спірного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом, складеним 18 березня 2010 року від імені ОСОБА_7

У решті позову ОСОБА_4 відмовлено.

Позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано за нею право власності на 1/8 частку спірного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

В іншій частині позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 05 листопада 2013 року, залишивши в силі рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2013 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові ОСОБА_4 та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, районний суд вважав, що заповіт ОСОБА_7 був недійсним, оскільки не відповідав нормам Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, апеляційний суд виходив із відсутності підстав, передбачених ст. 1257 ЦК України, для визнання заповіту ОСОБА_7 недійсним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Суд дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував закон, що регулює спірні відносини, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ухвалив правильне рішення з дотримання норм процесуального права.

Доводи скарги про недійсність заповіту та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення апеляційного суду Харківської області від 26 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.