6-46247св13 Про встановлення часток у праві на спадщину за законом - 22.01.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Ужгородська районна державна нотаріальна контора, про встановлення часток у праві на спадщину за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_7, до якої приєднався представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2013 року,

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на: 1/2 частини в 100 % статутному фонді Приватного підприємства "КГМ-Рейн" (далі - ПП "КГМ-Рейн"); 1/2 частини з 4 311 простих акцій Відкритого акціонерного товариства "Моноліт" (далі - ВАТ "Моноліт") номінальною вартістю 0,50 грн кожна, сумарною номінальною вартістю 2155 грн 50 коп.; право власності на земельну ділянку розміром 0,10 га та на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на ній, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді.

В обґрунтування позову позивачка послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_10, з яким вона перебувала у шлюбі з 1984 року. Оскільки чоловік не склав заповіт, спадкоємцями за законом є позивачка, їх спільні з померлим діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також батьки чоловіка - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Звернувшись до Ужгородської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її чоловіка, їй повідомили, що їй необхідно у судовому порядку визначити частку, яка в спільному майні подружжя належить їй. На підставі викладеного просила позов задовольнити.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, остаточно просили: включити до складу спадкового майна земельну ділянку з розташованим на ній будинком по АДРЕСА_2 Ужгородського району Закарпатської області та нерухоме майно ПП "КГМ-Рейн", як цілісний майновий комплекс; визначити частки, належні ОСОБА_10 у майні, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; встановити частки у праві на спадщину за законом за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у статутному фонді ПП "КГМ-Рейн" - по 1/5 частки кожному; від загальної кількості акцій подружжя у ВАТ "Моноліт" по 1/10 частки кожному; по 1/10 частки кожному від земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0966 га, що розташовані по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді; по 1/10 частки кожному від об'єкту незавершеного будівництва жилого будинку, що знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді; по 1/10 частки кожному від земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 Ужгородського району; по 1/10 частини кожному від будинку АДРЕСА_2 Ужгородського району.

Зазначали, що вклад до статутного фонду ПП "КГМ-Рейн" не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а ОСОБА_3 має право лише на частку від доходів підприємства, і тому кожному із п'яти спадкоємців належить по 1/5 частці в статутному фонді ПП "КГМ-Рейн".

Спільною сумісною власністю подружжя є 5 088 простих акцій ВАТ "Моноліт" - 4 311 акцій, що належали ОСОБА_10, та 777 акцій, що належать ОСОБА_3, половина з яких - 2 544 акцій належатиме ОСОБА_3, а інші 2544 акції входять до спадкової маси.

Також позивачі за зустрічним позовом вказували на необхідність включення до складу спадкового майна будинок із земельною ділянкою для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 Ужгородського району Закарпатської області, де проживали сім'єю до смерті ОСОБА_10, а ОСОБА_3 проживає на сьогодні. У будівництві цього будинку з 1991 року по 1993 рік приймав безпосередню участь, в тому числі придбавав будівельні матеріали, і ОСОБА_6, а з 1994 року по 2007 рік він допомагав при перебудовах та облаштуванні цього будинку.

Крім того, ОСОБА_3 у 1995 році придбала за спільні кошти подружжя у громадянки ОСОБА_11 незакінчений будівництвом жилий будинок та земельну ділянку розміром 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, 15 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_3 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 432603. Позивачі вважали, що цей об'єкт є також спільною сумісною власністю, оскільки посилання ОСОБА_3 на придбання його за власні кошти, отримані в дар, жодним нотаріально посвідченим документом не підтверджується.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності: на 1/2 частини в 100 % статутному фонді ПП "КГМ-Рейн"; 1/2 частини з 4 311 шт. простих акцій ВАТ "Моноліт" номінальною вартістю 0,50 грн кожна, сумарною номінальною вартістю 2 155 грн 50 коп.; на земельну ділянку розміром 0,10 га та на об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на ній, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді. Зустрічний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_6 задоволено частково. Встановлено рівні частки у праві на спадщину за всіма спадкоємцями, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - на 1/2 частини в статутному фоні ПП "КГМ-Рейн" та 1/2 частини простих акцій ВАТ "Моноліт". В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 02 листопада 2011 року ОСОБА_8 був залучений до участі у справі як процесуальний правонаступник (спадкоємець) померлого ОСОБА_6

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2013 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частини в 100 % статутного фонду ПП "КГМ-Рейн" залишено без змін. В частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частини з 4 311 шт. простих акцій ВАТ "Моноліт" рішення змінено та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1 767 простих

акцій ВАТ "Моноліт", номінальною вартістю 0,50 грн кожна, які належали ОСОБА_10 Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на

земельну ділянку розміром 0,10 га та на об'єкт незавершеного будівництва

(будівельні матеріали), що знаходиться на ній, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, змінено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини земельної ділянки розміром 0,10 га та на 1/2 частини об'єкта незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на ній, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року в частині вирішення зустрічного позову змінено. Визначено частки, належні ОСОБА_10, у майні, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя: 1/2 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0966 га, що розташовані по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді; 1/2 частини об'єкта незавершеного будівництва жилого будинку, що знаходиться на земельній ділянці, по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді. Встановлено частки у праві на спадщину за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в статутному фонді ПП "КГМ-Рейн" по 1/10 частки кожному від загальної кількості акцій подружжя у ВАТ "Моноліт" (5 088 штук по 0,50 грн); по 1/10 частки кожному (по 508,8 акцій кожному); по 1/10 частки кожному від земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0966 га, що розташовані по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді; по 1/10 частки кожному від об'єкта незавершеного будівництва жилого будинку, що знаходиться на земельній ділянці, по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді. Відмовлено в задоволенні решти зустрічних позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, до якої приєднався представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частини в 100 % статутному фонді ПП "КГМ-Рейн", визнання за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по 1/10 частини в статутному фонді ПП "КГМ-Рейн", ухвалити нове рішення, яким визнати право власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по 1/5 частини в 100 % статутному фонді ПП "КГМ-Рейн" кожному.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, та відповідно в касаційному порядку не переглядаються.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_10 Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_10 є позивачка ОСОБА_3, їх діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також його батьки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З 03 листопада 1984 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року (день смерті ОСОБА_10.) позивачка ОСОБА_3 перебувала з ОСОБА_10 у зареєстрованому шлюбі.

Також встановлено, що на час смерті ОСОБА_10 йому належало 100 % статутного фонду у ПП "КГМ-Рейн" та 4 311 простих акцій ВАТ "Моноліт".

Сім'я проживала за адресою: АДРЕСА_2, де зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу належить земельна ділянка площею 0,0966 га по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді та розташований на ній незакінчений будівництвом жилий будинок.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи за нею право власності: на 1/2 частини в100 % статутному фонді ПП "КГМ-Рейн"; 1/2 частини з 4 311 шт. простих акцій ВАТ "Моноліт" номінальною вартістю 0,50 грн кожна, сумарною номінальною вартістю 2 155 грн 50 коп.; на земельну ділянку розміром 0,10 га та на об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на ній, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, суд першої інстанції виходив з того, що 4 311 простих акцій ВАТ "Моноліт", що належали ОСОБА_10, та статутний фонд ПП "КГМ-Рейн" є спільною сумісною власністю подружжя, а земельна ділянка та об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на ній, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, є особистою власністю ОСОБА_3, оскільки були придбані за особисті кошти позивачки, отримані в дар від її матері, що підтверджується показами допитаного в судовому засіданні свідка - ОСОБА_12 (матері ОСОБА_3.), яка підтвердила, що у 1995 році вона подарувала дочці 300 млн купоно-карбованців для придбання нерухомості.

Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов висновку про встановлення рівних часток у праві на спадщину за всіма спадкоємцями, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - на 1/2 частини в статутному фоні ПП "КГМ-Рейн" та 1/2 частини простих акцій ВАТ "Моноліт".

Також суд першої інстанції виходив з того, що оскільки земельна ділянка та об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на ній, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, є особистою власністю ОСОБА_3, відсутні підстави для задоволення вимог зустрічного позову щодо включення до складу спадкового майна земельної ділянки та об'єкта незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на ній за вказаною адресою. Суд також дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог щодо включення до складу спадкового майна нерухомого і рухомого майна ПП "КГМ-Рейн" як цілісного майнового комплексу.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності ОСОБА_3 на 1/2 частини з 4 311 простих акцій ВАТ "Моноліт", суд апеляційної інстанції виходив з того, що 4 311 акцій належали ОСОБА_10 та 777 простих акцій належить ОСОБА_3, а отже, спільною власністю подружжя є 5 088 акцій, з яких ОСОБА_3 належить 1/2 частини - 2 044 акції, а отже їй належить 1 767 акцій з 4 311 акцій ОСОБА_10, і саме на таку кількість акцій за нею слід визнати право власності.

Змінюючи рішення суду в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку розміром 0,10 га та на об'єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на ній за адресою: АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підтвердження факту дарування грошей позивачці її матір'ю суд посилався лише на показання свідка, які з огляду на положення ст. 59 ЦПК України є недопустимими доказами, так само як і розписки про передачу та отримання коштів, а тому дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не було доведено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді та розташований на ній об'єкт незавершеного будівництва є особистою власністю ОСОБА_3, а тому визнав за останньою право власності на 1/2 частини цього об'єкта.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині встановлення за позивачами частки у праві на спадщину по 1/10 частці кожному від земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_3 Ужгородського району та по 1/10 кожному від будинку АДРЕСА_2 Ужгородського району, апеляційний суд виходив з того, що земельна ділянка у власності ОСОБА_10 не знаходилась, а відтак, і не може бути об'єктом спадкування, так само як і споруджений житловий будинок.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині встановлення позивачам за зустрічним позовом часток у праві на спадщину на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 Ужгородського району, та на частку у будинку за вказаною адресою, апеляційний суд виходив з того, що зазначена земельна ділянка у власності спадкоємця не знаходилась, а будинок не введений в експлуатацію.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 разом з партнерами було засновано Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн", яке було зареєстровано розпорядженням Ужгородського міськвиконкому від 15 квітня 1993 року за № 164.

Внесок до статутного фонду вищевказаного товариства було зроблено ОСОБА_10

У 2000 році ОСОБА_13 та ОСОБА_14 передали ОСОБА_10 належні їм частки в статутному фонді вищевказаного товариства по 46,25 % кожному, відповідно 3 499 грн 28 коп.; 22 січня 2002 року ОСОБА_15 передав ОСОБА_10 належну йому частку в статутному фонді вищевказаного товариства, що становить 1,5 % статутного фонду, відповідно 113 грн 49 коп.; 23 січня 2003 року ОСОБА_16 та ОСОБА_17 передали ОСОБА_10 належні їм частки у статутному фонді СП "Рейн" по 1,5 % у кожного, в грошовому еквіваленті 113 грн 49 коп., що підтверджується нотаріально посвідченими заявами.

Таким чином, ОСОБА_10 став власником частки у розмірі 100 % у статутному фонді вказаного товариства, в грошовому енквіваленті 7 566 грн.

Відповідно до протоколу № 1/03 зборів учасників Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн" від 27 січня 2003 року дане товариство було перереєстровано в приватне підприємство "КГМ-Рейн", яке відповідно до статуту приватного підприємства "КГМ-Рейн" є правонаступником СП у формі ТОВ "Рейн". Статут приватного підприємства "КГМ-Рейн" зареєстровано Ужгородським міськвиконкомом 03 лютого 2003 року.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року (v017p710-12) № 17-рп-2012 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства "ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України в аспекті конституційного звернення положення цієї частини треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що частка в статутному фонді ПП "КГМ-Рейн" (в розмірі 100 % статутного фонду підприємства) є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки "КГМ-Рейн" не є господарським товариством, а є приватним підприємством, придбаним ОСОБА_10 за кошти, спільно нажиті в шлюбі, що дає позивачці право на 1/2 частини в статутному фонді ПП "КГМ-Рейн".

З урахуванням вказаних норм колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що судові рішення в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.