Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Червинської М.Є.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд із указаним позовом до ОСОБА_4, посилаючись на те, що 5 грудня 2012 року о 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки "CHERY QQ S II" у м. Рівне на перехресті вул. Дорошенка-Коцюбинського не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожніх умов, не справився з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем марки "PEUGEOT 3008", під її керуванням. Унаслідок порожньо-транспортної пригоди її транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Відповідно до постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно рахунку-фактури від 6 грудня 2012 року ТОВ фірми "МТВ" офіційного дилера PEUGEOT, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 9 034 грн. 80 коп. Матеріальна шкода підлягає стягненню із відповідача, як заподіювача також шкоди і особи, що володіє транспортним засобом, відповідно до положень ст. ст. 1166, 1187 ЦК України. Крім того, їй заподіяна моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях завданих пошкодженням автомобіля, яку вона оцінює у 5 тис. грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 9 034 грн. 80 коп. у рахунок відшкодування матеріального збитку та 2 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_4, який має нести відповідальність за завдані позивачу матеріальні збитки та моральну шкоду.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що 5 грудня 2012 року біля 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки "CHERY QQ S II", номерний знак НОМЕР_1 рухаючись в м. Рівне на перехресті вул. Дорошенко-Коцюбинського, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожніх умов, не справився з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем марки "PEUGEOT 3008" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Постановою Рівненського міського суду від 28 грудня 2012 року відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, що підтверджено довідкою інспектора ВДАІ Рівненського МВ, а згідно фактури ТОВ "МТВ" офіційного дилера фірми PEUGEOT, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 9 034 грн. 80 коп.

У відповідності до вимог ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 ЦК України при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 ст. 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

У зв'язку з цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, залучити до участі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу або Моторне (транспортне) страхове бюро України. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до заподіювача шкоди у відповідному розмірі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди само собою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого ст. 33 цього Закону обов'язку застосовується судом першої інстанції, у зв'язку із чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. ст. 13, 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковому з'ясуванню підлягав факт наявності чи відсутності полісу у власника транспортного засобу марки "CHERY QQ S II" на момент настання дорожньо-транспортної пригоди та можливості притягнення до участі у справі у якості співвідповідача страховика.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 посилався на те, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню страховою компанією, з якою ним було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме ПрАТ "Страхову компанію "Лафорт".

Проте, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на порушення вимог ст. ст. 212- 215, 303, 304, 316 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули, заперечень відповідача належним чином не перевірили, не дослідили умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного ОСОБА_4 зі страховою компанією й відповідно не з'ясували чи мала можливість ОСОБА_3 реалізувати своє право на відшкодування матеріальної шкоди за рахунок страхової компанії відповідно до умов такого договору.

Між тим, з'ясування зазначених обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, без їх з'ясування, висновки судів є передчасними.

Крім того, судом першої інстанції взагалі не вирішено питання про залучення до участі у справі в якості відповідача (співвідповідача) ПрАТ "Лафорт".

Зазначене залишилося поза увагою й суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.