Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О.П., суддів: Амеліна В.І., Карпенко С.О., Дербенцевої Т.П., Савченко В.О., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави до Фороської селищної ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення та державного акта про право власності на земельну ділянку, за касаційними скаргами Фороської селищної ради та ОСОБА_7, яка діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_6, на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року,

У січні 2013 року заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Фороської селищної ради, ОСОБА_6, у якому просив визнати недійсним рішення Фороської селищної ради 27-ої сесії шостого скликання від 05 квітня 2012 року № 18 "Про затвердження ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га по передачі її безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, с. Олива, квартал садибної забудови "Іфігенія", земельна ділянка НОМЕР_1 на землях Фороської селищної ради", державний акт, виданий на його підставі відповідачу, та зобов'язати його повернути зазначену земельну ділянку Фороській селищній раді.

В обґрунтування позову посилався на ті обставини, що рішення прийнято, а державний акт видано з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка, відповідно до Генерального плану Великої Ялти розташована у функціональній зоні зелених насаджень загального користування, де не передбачено житлове будівництво, просив задовольнити позов.

27 березня 2013 року ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим позовні вимоги в частині зобов'язання повернути земельну ділянку Фороській селищній раді за заявою прокурора залишені без розгляду.

Рішенням цього ж суду від 03 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

07 серпня 2013 року рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено.

У касаційних скаргах Фороська селищна рада та ОСОБА_7, яка діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_6, просять скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття Фороською селищною радою оскаржуваного рішення від 05 квітня 2012 року існувала розроблена та затверджена в установленому законом порядку містобудівна документація с. Олива, де розташована спірна земельна ділянка, та рішенням Фороської селищної ради від 25 листопада 2011 року їй надано статус "землі житлової та громадської забудови".

А відтак підстави вважати, що на час прийняття оскаржуваного рішення та видання державного акта спірна земельна ділянка мала статус землі функціональної зони зелених насаджень загального користування, відсутні, тому рішення прийнято, а державний акт видано з дотриманням вимог чинного законодавства.

Скасовуючи рішення суду та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що будь-які зміни до Генерального плану Великої Ялти Радою Міністрів Автономної Республіки Крим стосовно категорії земельних ділянок кварталу садибної забудови "Іфігенія" у с. Олива не вносились, тому земельна ділянка відповідача розташована у функціональній зоні зелених насаджень загального користування.

Крім того, на час прийняття оскаржуваного рішення та видачі державного акта був введений мораторій строком на п'ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, в тому числі і земельних ділянок зелених зон і насаджень.

Проте погодитися з рішенням суду апеляційної інстанції не можна з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 34, 42 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються питання: регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Відповідно до вимог п. 42 ст. 26 Закону України "Про органи місцевого самоврядування" вирішення питань у сфері містобудування та земельних відносин є виключною компетенцією міських рад, які можуть делегувати відповідні функції виконавчим органам.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про основи містобудування" спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. ст. 8- 12 Земельного кодексу України вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій віднесено до компетенції відповідної (сільської, селищної, міської) рад.

Статтею 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

На підставі ч. ч. 1, 2, 5 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

На підставі ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм.

Судом встановлено, що рішенням Фороської селищної ради № 2 від 23 вересня 2011 року затверджено схему генплану с. Олива по встановленню меж селища, розроблену ТОВ "Кримський інститут екології та проектування" на підставі рішення сесії Фороської селищної ради від 10 серпня 2011 року № 14, надано дозвіл Комунальному підприємству "Управління селищного господарства" Фороської селищної ради на розробку проекту землеустрою по встановленню меж с. Олива на території площею 439 га.

Рішенням Фороської селищної ради від 25 листопада 2011 року № 33 затверджено схему генерального плану кварталу садибної забудови "Іфігенія" у с. Олива Фороської селищної ради, кварталу встановлено категорію земель - "землі житлової та громадської забудови".

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2011 року № 654-6/11 встановлені відповідно до наданих проектів землеустрою, межі населених пунктів Фороської селищної ради, зокрема, с Олива - 439 га. Схема рекомендованого планування розвитку селища Олива передбачає розташування на місці спірної земельної ділянки земель громадської та житлової забудови.

Рішенням Фороської селищної ради від 20 січня 2012 року № 10 під час надання ОСОБА_6 згоди на складання проекту відведення земельних ділянок для передачі у безоплатну власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, встановлена категорія земельним ділянкам - землі житлової та громадської забудови.

Зазначені рішення є чинними та в установленому порядку не скасовувалися.

Рішенням Фороської селищної ради 27-ї сесії 6-го скликання від 05 квітня 2012 року № 18 затверджений проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки площею 0,15 га, з передачею її безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, с. Олива, квартал садибної забудови "Іфігенія", земельна ділянка НОМЕР_1, на землях Фороської селищної ради та передано відповідачу у власність зазначену земельну ділянку.

На підставі цього рішення 06 квітня 2012 року відповідачу виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

Отже, на час винесення Фороською селищною радою 05 квітня 2012 року оскаржуваного рішення вже існувала розроблена та затверджена у встановленому законом порядку містобудівна документація с. Олива, де розташована спірна земельна ділянка, та їй надано статус землі житлової та громадської забудови, а не землі функціональної зони зелених насаджень загального користування.

Висновок суду першої інстанції про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення у Фороської селищної ради не було підстав вважати спірну земельну ділянку такою, що належить до земель функціональної зони зелених насаджень загального користування, відповідає вимогам закону та підтверджений матеріалами справи.

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України, переоцінив докази в справі, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційні скарги Фороської селищної ради та ОСОБА_7, яка діє за довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_6, задовольнити, рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року скасувати, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.