Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,

Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів про право приватної власності на земельні ділянки,

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, в якому просив визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0591 га серії ЯО № 728551 (кадастровий номер 7422055100:72:100:0007) та державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0089 га серії ЯО № 728550 (кадастровий номер 7422055100:72:100:0008).

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 вересня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 14 листопада 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі з підстав, встановлених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

У грудні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права заявник посилається на надані із Єдиного державного реєстру судових рішень:

- копію постанови Верховного Суду України від 22 травня 2013 року, ухвалену за результатами розгляду заяви Севастопольської міської ради про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року;

- копію постанови Верховного Суду України від 23 жовтня 2013 року, ухвалену за результатами розгляду заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року.

Виходячи з роз'яснень, викладених у п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України", під судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстав, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, можуть бути рішення :

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

Вищого адміністративного суду України;

Вищого господарського суду України;

Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених як судом касаційної інстанції;

апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" (2531-14) від 22 лютого 2007 року № 697-V.

Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов язковим є те, щоб цими рішеннями, що набрали законної сили, був вирішений спір по суті та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовані одні й ті самі норми матеріального права.

За викладених обставин, посилання ОСОБА_3 на постанови Верховного Суду України, ухвалені в порядку глави 3 ЦПК України (1618-15) , тобто не як судом касаційної інстанції, не є підтвердженням підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, а тому справа у допуску до провадження Верховного Суду України не підлягає.

Керуючись ст. ст. 354, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2013 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.